Фразеологічний словник української мови
ПОВИСАТИ
ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Але ж він (твір), певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об’явитись (Леся Українка); Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде). 2. Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. За літо в боях корпуси його (Врангеля) було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар). 3. Залишатися нерозв’язаним, нез’ясованим, нездійсненим. — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі
ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні). 1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Левада); // Бути непевним, невизначеним для когось щодо досягнення, здійснення. Тані Турбай і самій не пояснити це почуття. Адже за два роки вона перемогла в усіх змаганнях. Правда, щоразу ця перемога висіла на волосинці (В. Собко); Знаючи свою минувшину і розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав, працював (І. Франко). 2. Бути в небезпеці, під загрозою. — Скільки людей він врятував, життя яких висіло на волосинці! (В. Кучер); Побачивши, що .. життя Івана Володимировича висить на волосині, Терентій кинувся в атаку (О. Довженко); На багатьох обличчях лежав гіркий слід недавно пережитого бою, в якому було втрачено чимало крові, сили, нервів, і, може, життя пови
повиса́ти / пови́снути на ши́ї (на ши́ю) у кого, кому. Радо, га́ряче обіймати кого-небудь. Василько схоплюється з свого ліжечка, гарячими ручками тягнеться до мами, і повиса на шиї… (І. Рябокляч); Хотілося (Марусі) .. повиснути старій їмості (дружині священника) на шиї, пеститися (Г. Хоткевич).
ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Але ж він (твір), певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об’явитись (Леся Українка); Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде). 2. Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. За літо в боях корпуси його (Врангеля) було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар). 3. Залишатися нерозв’язаним, нез’ясованим, нездійсненим. — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі
ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні). 1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Левада); // Бути непевним, невизначеним для когось щодо досягнення, здійснення. Тані Турбай і самій не пояснити це почуття. Адже за два роки вона перемогла в усіх змаганнях. Правда, щоразу ця перемога висіла на волосинці (В. Собко); Знаючи свою минувшину і розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав, працював (І. Франко). 2. Бути в небезпеці, під загрозою. — Скільки людей він врятував, життя яких висіло на волосинці! (В. Кучер); Побачивши, що .. життя Івана Володимировича висить на волосині, Терентій кинувся в атаку (О. Довженко); На багатьох обличчях лежав гіркий слід недавно пережитого бою, в якому було втрачено чимало крові, сили, нервів, і, може, життя пови
повиса́ти / пови́снути на ши́ї (на ши́ю) у кого, кому. Радо, га́ряче обіймати кого-небудь. Василько схоплюється з свого ліжечка, гарячими ручками тягнеться до мами, і повиса на шиї… (І. Рябокляч); Хотілося (Марусі) .. повиснути старій їмості (дружині священника) на шиї, пеститися (Г. Хоткевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОВИСАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОВИСАТИ
матиме такий вигляд: ПОВИСАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОВИСАТИ