Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОВИВАЧ

з пови́вача. З раннього дитинства, з наймолодшого віку. Клим, як усі барачні діти, порпавсь у попелі і копав свою шахту ще з повивача (В. Логвиненко).

полоска́ти пови́вач, етн. Пити спиртне після хрестин. Того ж таки дня Карпа й Мотрю покликав їх кум у шинок полоскати повивач після похрестин (І. Нечуй-Левицький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОВИВАЧ


матиме такий вигляд: Що таке ПОВИВАЧ