ПОБІГЕНЬКИ

бу́ти на побіге́ньках. 1. у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб). служи́ти на побіге́ньках. Тут доведеться довгих шість років працювати фельдшером в околодку, служити на побігеньках у лікаря, виконувати всі його примхи (С. Скляренко). 2. Виконувати нескладну роботу. (Кирило:) Спершу крамницю мив (Храпко) та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний).