ПОБИТ

нія́ким по́битом, розм. 1. Ніяк. Вже Василь ніяким побитом і не відчепиться від неї (Г. Квітка-Основ’яненко); А вернутись без горілки ніяким побитом не можна… (М. Коцюбинський); — Ану ступай сюди, шибенику! І вже по тому “ступай” я розумію, що кари не запобігти ніяким побитом… (Григір Тютюнник). 2. Не можна, зовсім неможливо. Кинулась ранком Пріська вийти з хати — ніяким побитом дверей відчинити! (Панас Мирний).