ПЛАХА

кла́сти / покла́сти го́лову (на пла́ху). 1. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось. — Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема... (В. Кучер); При мені привезено було в Львів 8 т(исяч) рублів .. Але я голову кладу, коли Львівська типографія, котру мені показано в 1876 р., варта й 1/2 тих грошей (М. Драгоманов). 2. Нести відповідальність за кого-, що-небудь. — Можете тепер сказати точно: син!..— А якщо — дочка?..— Тоді .. вину складете на мене .. Я вгадував, мені й голову на плаху класти (І. Рябокляч).

на пла́ху, зі сл. засуди́ти, посла́ти і т. ін. До страти. (Шевченко:) Та як простить вельможним тим катам, Що вас було на плаху засудили і все життя згубили! (І. Кочерга).