ПІШКИ

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки. Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. (Химка:) Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. (Палажка:) О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний); — От і добре братіку (братику),— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові .. та зараз приходь до мене з товариством .. У нас хрестини ..— Спасибі, братіку (братику) Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець).

під стіл пі́шки ходи́ти (бі́гати), ірон. Бути дуже малим, малою дитиною. — Ти що, нас лякаєш?— завівся друкар.— Ти ще під стіл пішки ходив… (В. Дрозд); — Ну, то як, Михайле? Будеш чабаном? Хлоп’я задкує від Горпищенка.. — Я льотчиком буду… Як Петро ваш…— Ага! — хихикає Корній.— Під стіл пішки ходить, а вже й воно розібралося, де вершки, а де відвійки (О. Гончар); — Володя Шевченко, здається, учора під стіл пішки бігав, а тепер уже рулює на комбайні (З журналу). ходи́ти пі́шки під столо́м. — Коли не вмів ще й букваря читати, Ходив, як кажуть, пішки під столом. Любить мене навчила мати… (В. Симоненко).

сім верств пі́шки за шмат ки́шки, зі сл. бі́гти. Докладаючи багато зусиль, але даремно. — Пані Наталко! вас кличе панотець на якусь там розмову. Щоб зараз… як кажуть, кидайте печене-варене і біжить притьмом… сім верств пішки за шмат кишки (М. Лазорський).