ПІТИ

(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,

аж ви́ляски пішли́ / йшли́. Дуже сильно, з лунким звуком. — А він таки правий... Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш... Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть... (А. Хорунжий); Кричала (Соловейчиха), аж виляски йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров); — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер). аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко). аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький).

аж луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т. ін. Так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Щебечуть солов’ї, аж луна розлягається (П. Куліш); І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський); Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний); — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк). ті́льки луна́ йде. Як заспівають “Реве та стогне…”, то тільки луна йде (Нар. опов.).

(аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж моро

а́кції підви́щуються (підніма́ються) / підви́щилися (підняли́ся) чиї. Вплив, значення кого-, чого-небудь збільшуються. — В тебе (Антонеску) голова пуста, недарма на твоє місце Гітлер призначив генерала Ліста, хоч, правда, від цієї операції не підвищились його акції (В. Кучер); — Як піднялися б його акції на виборах до Академії після такого відрядження! (А. Дімаров). а́кції пішли́ вго́ру. Мої акції пішли вгору! Але це мене не втішило. Треба ще заспокоїти колектив (З журналу).

бода́й про́падом пішло́. Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення чим-небудь. Чумаки нове вигадали. Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло (В. Кучер).

ви́соко піти́ (вго́ру). Зайняти визначне становище в суспільстві, в певній сфері діяльності. — По службі ти високо підеш, хороше жити будеш (Григорій Тютюнник); Подякуй за це від мене Шестірному, скажи йому, що він не забариться високо піти вгору (Панас Мирний).

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн. 1. уроч. Померти. Не помре (Сеспель), не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький); Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко); (Ганна Андріївна:) Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець... Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). 2. Безповоротно минути, пройти. Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний); У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети); // Перестати існувати; зникнути. На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна н

голова́ (іде́ (хо́дить) / пішла́ (заходи́ла)) о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.). Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк); У мозку (Якова) сон-туман, тім’я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний); Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний); Дух їстівного вдарив у ноздрі (ніздрі) й голова пішла обертом (І. Багряний). 2. Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т. ін.). Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван (Тобілевич) привіз з Києва (Ю. Мартич); Контрактом же я так зв’язаний, що не можу кинути службу раніше .. Голова йде кругом (М. Коцюбинський); І то правда, скільки ти

дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх (Лободи) ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар).

дале́ко піти́. Добитися, досягти великих успіхів, слави. В захопленні дивився на нього Дорош, милуючись його військовою виправкою. Такий піде далеко (Григорій Тютюнник).

ді́ло йде / піде́. Що-небудь успішно вирішується. От і перша гілляка. Тепер уже діло піде швидше. За хвилину він уже на вершечку (дерева) (Ю. Смолич); В системі виховання він (Гнат), звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник).

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять) / пробі́гли (пішли́) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т. ін.) чиїсь, у кого і без додатка. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т. ін. Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало); Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч); — Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб). ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко).

думки́ ко́лесом заходи́ли (закрути́лися) (в голові́) чиїй, у кого і без додатка. Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення. Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Панас Мирний). думки́ хо́дором заходи́ли чиї. Чіпка стояв, як зачумлений .. Думки його ходором заходили (Панас Мирний). пішла́ хо́дором ду́мка за ду́мкою. Максимові хотілося самому битись, рубатись… З ким же його?.. Де його?.. Пішла ходором думка за думкою (Панас Мирний). ду́ми ко́лесом закрути́лися в голові́. Думи колесом закрутилися в голові Романовій, він почув, що ним починає тіпати пропасниця (М. Коцюбинський).

живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти. Не маючи виходу із якогось становища, бути у відчаї; помирати, гинути. Живим у яму лягати не хочеться, а не придумають нічого, що робити, щоб пропитатись (прохарчуватися) (Г. Квітка-Основ’яненко); Коли мені їхати звідсіля, то краще живою в домовину лягати (С. Васильченко). жива́ б у зе́млю пішла́. — Як згадаю про матіночку мою, жива б у землю пішла… (Г. Квітка-Основ’яненко).

заверті́лася (закрути́лася, пішла́ верті́тися і т. ін.) маши́на. Почалось щось (якась робота, справа і т. ін.). Домовляться, бувало, удвох чи втрьох у керівній верхівці, і пішла вертітись машина: по ланцюжку, по ланцюжку,.. і, гляди, вже за годину-півтори вся міська організація на ногах (Ю. Збанацький).

іти́ (зника́ти) / піти́ (зни́кнути, відійти́) в непа́м’ять. Забуватися, не згадуватися. (Співець:) Ісаії пророцтво не справдилось,— мир не настав, Месія не з’явився, пісні його нехай ідуть в непам’ять, нехай не дражнять нас... (Леся Українка); Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам’ять (П. Колесник); Слова ті давно пішли в непам’ять (І. Микитенко); Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував,— вона вже пішла в непам’ять (Б. Грінченко); Здається, недавно все це було, і вже немає його, розвіялося за вітром. Все забувається, відходить в непам’ять... (П. Гуріненко).

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський).

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й). 1. Силою проникати або намагатися проникнути куди-небудь. (Свинельд:) Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський); Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці полізли на пробій (Ю. Яновський). 2. Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. — Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш... (О. Гончар); В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс).

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в (сиру́) зе́млю. Умирати. — Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний); (Наум:) Не остав мене, Господи .. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); (Олексій:) Через моє страждання, через людські попрьоки (докори), через непорядки у господарстві .. і не оглянемося, як ляже вона (Галочка), моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ’яненко).

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ. Умирати. (Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):) От шмаття перебратись вам (в’язню) за старця, все ж буде ліпше .. хто побачить — не пізнає.. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. (В’язень (одягаючись, спинився):) Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка); Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко).

іти́ / піти́ ва-ба́нк. Діяти, ризикуючи всім. Із ста шансів на перемогу у нього не більше одного. Один! Але він вірив у цей свій один і тому йшов ва-банк (О. Гончар); Він (отаман) розумів небезпеку надуманої операції, але, як невдаха-картяр, мабуть, вирішив уже іти ва-банк! (П. Панч).

іти́ / піти́ вго́ру. 1. Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. “Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави .. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога (тільки можна)!..” (І. Нечуй-Левицький); Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар). іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко). 2. Успішно розвиватися, поліпшуватися і т. ін. На базі сучасної техніки швидко йдуть вгору галузі легкої й харчової промисловості (З журналу); В кінці 50-х років садівництво в Донбасі швидко йде вгору (З журналу); Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор’єв). 3. Підвищуватися в ціні; дорожчати. Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко).

іти́ / піти́ в ді́ло. Знаходити застосування; використовуватися, не пропадати. Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети).

іти́ / піти́ в закла́д. Сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т. ін. — Може, води в рот понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (В. Кучер); “Я як свисну, дак ще не так,— Остап почав мовить,— Ніхто в світі, в заклад пійду (піду), На ногах не встоїть!” (Укр. поети-романтики..).

іти́ / піти́ війно́ю на кого.Гаряче, запально сперечатися з ким-небудь. О. Василь боронив свої права і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський).

іти́ / піти́ в наро́д, іст. Вести просвітницьку діяльність. Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Укр. літ.).

іти́ / піти́ в хід. Використовуватися, застосовуватися. Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Ю. Збанацький); Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка (О. Довженко).

іти́ / піти́ да́лі. Не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь. І син, і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга — далі ішла — хотіла поріднитися (Панас Мирний); — Тут би варто школу зробити,— говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі.— Школу маємо вже, зробім краще народний університет (М. Коцюбинський).

іти́ / піти́ до вінця́. Одружуватися. Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масенко); Після Великодня .. і до вінця підемо (М. Стельмах).

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому. Легко діставатися, здійснюватися і т. ін. — На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський); (Нечипоренко:) Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада); — А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький); Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець).

іти́ / піти́ за водо́ю. Безслідно зникати, пропадати. З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр.. пісні).

іти́ / піти́ з ди́мом. Горіти, пропадати. Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (М. Пригара); Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник); Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко).

іти́ / піти́ з (цього́) сві́ту. Умирати. Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр.. присл..). піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко).

іти́ / піти́ ко́лесом. Різко і швидко змінюватися. — Ще батько мій .. перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (А. Головко); (Риндя:) А я не знаю, Антоне Тимофійовичу, як без вас на світі жити буду. (Кряж:) Так, як і жив .. (Риндя:) Не до сміху мені. Вся моя біографія може зараз колесом піти... (М. Зарудний).

іти́ / піти́ ку́рсом яким. Бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати чиїсь ідеї. Він був щасливий, що і йому несподівано випала місія йти тим же курсом, нести правду до далеких берегів чужого світу (Л. Дмитерко).

іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́). Говорити, діяти прямо, відверто. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. — А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося (П. Куліш); Кроква спитав: — Чому вас так цікавить Леонід Потапович? Данило вирішив іти навпростець: — Я поважаю людей щирих (Л. Дмитерко); На .. зборах він пішов навпрошки, бо підготувався й був упевнений у перемозі (Ю. Мушкетик).

іти́ / піти́ назу́стріч. 1. кому і без додатка. Виявляти увагу до кого-небудь, задовольняти чиєсь бажання. Наші індійські друзі завжди йшли нам назустріч. Хочете подивитися фабрику? Будь ласка. Хочете заїхати в село? Просимо (В. Минко); У нашому господарстві йдуть назустріч тим випускникам шкіл, які прагнуть продовжувати навчання (З журналу). 2. чому. Не зупинятися, не відступати перед чим-небудь. Завдання, які сьогодні стоять перед нами, вимагають не відступати перед труднощами, невдачами, а сміливо йти назустріч їм для того, щоб перемагати їх (З газети).

іти́ / піти́ на не́бо. Умирати. (Семпроній:) Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти... (Леся Українка).

іти́ / піти́ напроло́м. Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський).

іти́ / піти́ на пропа́ще. Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. (Кай Летіцій:) От сам ти (Руфін) бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка).

іти́ / піти́ на прю з ким—чим, уроч. Вступати у боротьбу, в бій з ким-, чим-небудь. На прю йдемо Ми з ворогом проклятим (М. Рильський). ви́ступити на прю. Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них .. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко); // Суперечити. — Та хіба ж це качки? .. Одно воображеніє (уявлення).. Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник .. тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь).

іти́ / піти́ на ру́ку кому. Бути корисним, вигідним для когось, підтримувати когось, допомагати кому-небудь у чомусь. Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних (жодних) виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович); — Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк).

іти́ / піти́ на сме́рть. Не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь. — На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене — не скажу (І. Микитенко); Я вас (батьків) люблю великою любов’ю. Бо добре знаю вашу міць і твердь, бо знаю, що за правду ви готові Самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко); // Бути приреченим до страти. — Знімати шапку?! Себто перед ким? Перед цією.., що отруїла власною рукою? Та щоб над нею обвалилась твердь! — Побійся Бога, вона йде на смерть (Л. Костенко).

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою. Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. — Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу).

іти́ / піти́ слі́дом за ким (по сліда́х чиїх). Діяти, робити що-небудь так, як хтось інший, наслідувати кого-небудь. Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

іти́ / піти́ шкере́бе́рть. 1. Складатися не так як треба, різко змінюватися; відбуватися всупереч узвичаєному порядку. На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар); Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня); Пішло життя шкереберть (Панас Мирний). 2. Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар); Кохалася з Ясенем .. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик); І всі його (Дорощука) помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський).

іти́ (розліта́тися) / піти́ (розлеті́тися) пра́хом. 1. Пропадати, руйнуватися, зникати і т. ін. (Ганжа:) Оскуділа земля, усохло вим’я для нас, недостойних... бо загалом усе йде прахом (І. Волошин); (Кобзар:) Була в мене своя сім’я, худоба,— та все те прахом пішло! (Панас Мирний); Нема добра. Прахом пішло. Стоять одні кам’яні черева (Григорій Тютюнник). 2. Не здійснюватися, не збуватися (про мрії, сподівання і т. ін.). Прахом пішли сподівання Борулі стати дворянином (Ю. Мартич); — Як побралися ми з своєю старою, хороше було. Ех, скільки ми тоді перемріяли. І ось воно все пішло прахом (П. Колесник); — Мріяла Надійка, малювала майбутнє, красиве життя — і раптом чорний вибух... Все розлетілося прахом (З газети).

іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними) стежка́ми. Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т. ін. своїх попередників. Леся Українка не намагається йти второваними стежками, вона шукає нових шляхів і власне тому не використовує вже готових перекладів (З журналу); Сьогодні четвертий дослід. Або друга фракція буде без шкідливих домішок.., або йому, Розенбергу, доведеться ходити слідом за Русевичем тими ж уторованими стежками (Ю. Шовкопляс). піти́ проте́ртою сте́жкою. — Мабуть, як і дід, прадід та батько, покрутишся, поки молодий, а там — і собі протертою ними стежкою підеш... (Панас Мирний).

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою). Жебрати, просити милостиню. Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється); — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко); Все доконечно треба знати і наперед з кождим (кожним) крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко). з то́рбою піти́ по хата́х. Текля .. сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв (схиляв) зятя, щоб той ішов з їм (ним) однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю). Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку: “Як панна Маня скаже, так і буде” (І. Франко); Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч).

коли́ (як, раз, якщо́) (вже) на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

круги́ літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.). Змерз (Іван) одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський); — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич).

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом, нога́ми і т. ін.). Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т. ін.; рушитися. Усі плани летіли догори дном (З газети); — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко); — А приїхав оцей заводський (Заруба), і все пішло догори дном (В. Кучер).

недале́ко втекти́ (піти́) від кого—чого. Мало відрізнятися від кого-, чого-небудь; бути майже однаковим з кимсь, чимсь. Щодо Пазі, то він наче догадувався, що вона недалеко втекла від звичайної повії (Л. Мартович); Іноді дійсно можна знайти вибиті на стінах малюнки. Та вони часто непристойні. Видно — яванці недалеко пішли від індусів (Ю. Яновський).

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх. Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак (так) щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко).

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т. ін.). 1. Померти. При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко); Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта .. був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко); Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка). 2. тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах).

піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю). 1. Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т. ін. Якби все купляти, що нам треба, то ґаздівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній); Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах); // Зникнути безлідно. — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський). 2. Минути, пройти без вороття. Так якраз і є: .. добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ’яненко); Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький); Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок).

піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми). Дістати відмову при сватанні. — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах).

піти́ / іти́ сте́жкою кого, якою, чиєю. Зайнятися тією самою справою, як і хтось інший; наслідувати когось. — Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин); Її батько не раз та й не двічі нахиляв зятя, щоб той ішов з їм (ним) однією стежкою (Б. Грінченко).

піти́ (на дно) ра́ків (ра́ки) лови́ти. Утопитися. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раків ловить (Укр.. присл..); Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало).

піти́ наніве́ць (вніве́ць). 1. Виявитися марним, даремним; закінчуватися безрезультатно. Невже пішло все нанівець: бесіди, розмови, читання, робота в гуртках, піонерські збори? (О. Донченко); Хвилина розгубленості надто дорого обійшлася козацькій старшині! Адже ж все пішло нанівець… (З. Тулуб); // Пропасти марно. (Рябина:) Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (І. Франко). 2. Стати непридатним для чого-небудь; зруйнуватися. Невже через мене оцей палац, оця пишна садиба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною, піде внівець? (І. Нечуй-Левицький).

піти́ наперекі́р кому, чому, Не погодитися з ким-, чим-небудь, виступити проти когось—чогось. — Е, буде тяганина! .. — мовив Півненко понуро. — А що ти хотів, Тихоне, як така сила наперекір пішла (А. Головко).

піти́ на пси. Пропасти марно, безрезультатно. Васюта стояв перед Ганною Матвіївною ні в сих, ні в тих. Тринадцять років женихання — і все, здається, пішло на пси (О. Полторацький).

піти́ попідвіко́нню. Стати жебраком. Жінка, одно те, що не мала нічого, а друге, не вміла робити, пішла попідвіконню (Г. Квітка-Основ’яненко).

піти́ у ві́чність. Зникнути, минути безповоротно. Віра в безвір’я, Золото й грязюка.., Сила і немічність,— Все тут (на кладовищі) уляглося, Все пішло у вічність (Я. Щоголів).

піти́ у во́ду. Зникнути безслідно. Та ще, чуєш, не хрестися, Бо все піде в воду… (Т. Шевченко).

піти́ / ходи́ти по ни́шпорках. Ретельно, старанно вишукувати що-небудь. Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (О. Гончар); Гнат все ходить і ходить по нишпоркам, шугає чогось (З усн. мови).

піти́ хо́дором. Дуже захитатися, задвигтіти, задрижати. Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (С. Васильченко).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́). Діяти всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Я два роки після інституту .. (працював) чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик).

спуска́тися (пуска́тися, йти і т. ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т. ін.) на дно. 1. Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. А ви й не пишете мені, .. чи має мене рятувати (Спілка), чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дриґати (М. Коцюбинський); (Курінний:) Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний); // Переставати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр.. присл..). 2. Морально спустошуватися, опускатися. Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп’ється з горя і піде на дно (М. Ю. Тарновський). спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко).

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями). Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. (Юда:) Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура).

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого. Хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т. ін. щось. У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній).

ходи́ти / піти́ по рука́х. Потрапляти від одного до іншого; бути в користуванні то одного, то другого. Книжка пішла по руках (І. Нечуй-Левицький); Чарка пішла по руках, і люди урочисто пили (М. Стельмах); Кулемет уже пішов по руках. Житченко .. уважно розглядає його .. Передаючи кулемет Яреськові, додає: — Бережи! (О. Гончар); // Вести аморальний спосіб життя, перебуваючи в інтимних стосунках не з одним чоловіком (про жінку). Після смерті чоловіка пішла Марфа по руках (З журналу).

ходи́ти / піти́ по ми́ру. Просити милостиню, жебракувати. Ходить (Іван) з Одаркою по миру, назбира шматків хліба доволі .. і їсть із дочками своїми, а після знов іде збирати (Грицько Григоренко); Ми й покинули свою слободу і пішли по миру (Д. Мордовець).

ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми). Мати неоднакові інтереси, уподобання, життєві і т. ін. Життя обох — батька і сина — склалося так, що вони весь час ходили по різних стежках, які майже ніколи не схрещувалися (Григорій Тютюнник).

шмато́к (кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло кому. Хто-небудь не хоче або не може їсти з певних причин. Посідали за стіл. Він їв добре. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Б. Грінченко); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе шматок у горло (А. Головко); (Гапка:) Пообідала б. (Домаха:) Не піде шматок у горло (М. Кропивницький);(Золотницький:) Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (І. Карпенко-Карий). хлі́ба шмато́к не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький).

що (це) за мо́да (пішла́). Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) крізь зе́млю провали́вся. Раптово, безслідно і т. ін. зник хтось, зникло що-небудь. І зник (чоловік) так само несподівано, як і появився. Я .. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди..); — Люданський тілько що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (М. Кропивницький); — Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд); Кума десь ділась, наче крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький); Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу). як крізь зе́млю пішли́. — І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко). на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок).

як (мов, ні́би і т. ін.) згори́ пішло́ кому. Перестало щастити кому-небудь; не везе. Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Г. Хоткевич).