ПІСЕНЬКА

проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови ..— Зануримося в глухі кутки, а повесні, як сніг на голову…— Ні, пане отаман, наша пісенька вже доспівана! (П. Панч); Очі (Симона та Оксани) наповнилися радістю, жалем і смутою: їхня пісня вже проспівана, і ніколи ніхто з них вже не розкуйовдить одне одному зачіску так, як це зробили Левко і Еля (М. Рудь).

співа́ти пі́сеньку (рідше пі́сню) чию. Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. (Секретар:) А ти знаєш, чию пісеньку співаєш? — Може, бандерівську? — гірко усміхнувся Дубов (М. Ю. Тарновський).

співа́ти стару́ пі́сню. Продовжувати говорити що-небудь давно відоме (переважно негативне). — Все продовжуєте співати стару пісню. Вам уже ніхто не повірить! (З журналу). співа́ти стари́х пісеньо́к. — Не співайте старих пісеньок. Всі зневірилися у ваших обіцянках! (З газети).