ПІРНАТИ

пори́ну́ти (пірну́ти) / порина́ти (пірна́ти) з голово́ю в що. Повністю, цілком віддатися чому-небудь, захопитися чимсь. Я поринув з головою в театр, вбираючи в себе все багатство народних мелодій (Минуле укр. театру); Він кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (В. Собко); Отупілий, з головою поринувши в муку, .. просидів Калинка не годину чи дві, а, як йому здавалося, вічність (А. Дімаров); Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (М. Коцюбинський).