Фразеологічний словник української мови
ПІЙМАТИ

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха). Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він... Наче окропом налитий... Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар); Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис); — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб); — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк); Міркує, мабуть (Сагайдак), як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський); — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало); Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик); — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати (Лодиженко), неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле); Пи

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І.

(і) в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка. Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок).

(і) з соба́ками не пійма́ти (не спійма́ти) кого і без додатка. Надійно сховатися. — Ну, по сій же мові та будьмо здорові! — каже Назар ..— Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Марко Вовчок).

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти, пійма́ти і под.) себе́ на ду́мці якій. Усвідомлювати, розуміти щось. Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа); Дивні діла! То він (Бачура) поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський); І Степан, .. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім’єю і дітьми (М. Стельмах); // Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети); “Ой, щось занадто мені усе красиве!” — зловила себе на думці Надія (Я. Баш); Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко).

лови́ти / злови́ти (пійма́ти, спійма́ти, взя́ти і т. ін.) на гачо́к кого. 1. Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа); Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський); — За весь час (агент) піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка); — Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут). взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький). 2. Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т. ін.). О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї Мене впіймали на гачок (А. Малишко).

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́ти і т. ін.) в сі́ті кого. Намагатися заплутати когось у розмові, дізнатися про кого-, що-небудь, вивідати якісь відомості, свідчення і т. ін. Вони (слідчі) й мене ловили в сіті (Т. Масенко).

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́ти і т. ін.) на сло́ві кого, якому. 1. Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. — Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар); (Мічурін:) Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко); Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ’яненко); — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко). 2. Скориставшись ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т. ін.), домагатися його здійснення. І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар).

лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі) чий (чиї), який (які). 1. Дивитися на когось, намагаючись привернути до себе його увагу. Біжить назустріч дівча .. і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський); — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв); Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк); А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк). 2. перев. зі сл. на собі́. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Він часто ловив на собі погляд Марти (В. Собко); Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (С. Васильченко)

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Розмова (з Кайтом) мене вкрай збентежила .. Я не можу без сорому дивитися Кайтові в очі. Він буквально піймав мене на слизькому (П. Колесник).

пійма́ти ни́тку (нитки́) чого. Встановити зв’язок, послідовність, виявити основне в чому-небудь. Перекинув (Чижик) одно (діло), перевернув друге, заглянув у третє, в п’яте, в десяте — натрапив слід, піймав нитку (Панас Мирний).

пійма́ти (спійма́ти) сини́цю в ру́ку. Досягти чогось важливого, бажаного. Енею глуздівно сказав (Турн): “Я ставлю річ твою в дурницю, Ти в руку не піймав синицю, Не тебе, далебі, боюсь” (І. Котляревський).

уби́ти (пійма́ти) грі́нку в кого і без додатка. Мати вигоду, користь, виграти що-небудь. Дидону мав він (Еней) мов за жінку, Убивши добру в неї грінку, Мутив, як на селі москаль (І. Котляревський); (Марфуша (сама):) Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі. 1. тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько (тільки) на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш); — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар); —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони (Яринка і Крайнєв) полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко). 2. Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. — А що гестапівці знайдуть (друкарську машинку)? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (А. Хижняк); (Лука:) Повернуся раніше від інших .. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан); Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: “Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі” (Ле
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПІЙМАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПІЙМАТИ