ПІДХОДИТИ

і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Коцюбинський). ані́ приступи́ти. Дивиться (Варка), наче зараз тебе з’їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити… (Марко Вовчок). 2. до чого. Занедбаний, захаращений, майже непридатний. хоч і не приступа́йся. Колись новісінькі дощані ноші, тепер уквітчані недбайливими латками та наліпленими шарами цементу, лякали, хоч і не приступайся до них (Іван Ле).

підхо́дити / підійти́ під плече́ кому. Бути рівнею кому-небудь. (Козубська:) Ніколи хам панові під плече не підійде! (М. Кропивницький).