ПІДСТАВИТИ

підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була (вихователька) сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).

підставля́ти (дава́ти) / підста́вити (да́ти) ши́ю (в ярмо́ (під ярмо́)). 1. Брати на себе чиїсь обов’язки, обтяжуючи себе. — Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок); З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети). 2. Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь. А генерал .. не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний).

підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т. ін.) під ку́лю. Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів); Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко). підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони .. підставляли себе під сокири (А. Хижняк).

підставля́ти / підста́вити но́гу (ні́жку) кому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь у чомусь, завдаючи неприємності. Кожному (старшому) бажалося вискочити перед начальством, .. через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Панас Мирний); Все йшло б гаразд, якби .. колеги .. не підставляли Вікторові ніжку (П. Автомонов); Не схильний (індивідуаліст) радіти успіху товариша, а часто навіть прагне підставити товаришеві ногу (З журналу). підставля́ти колі́нця. Мало не всі, за винятком корифеїв, почали завидувать моєму поспіху, почали, як кажуть, підставляти колінця (Збірник про М. Кропивницького).

підставля́ти / підста́вити плече́ кому. Допомагати кому-небудь, підтримувати когось. В найскрутніших ситуаціях мені неодмінно хтось простягував руку допомоги, підставляв плече (І. Головченко і О. Мусієнко).

підставля́ти / підста́вити (свою́) го́лову (під обу́х). Ризикуючи, наражатися на небезпеку. — Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник); — Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко); Опришків цей аргумент .. не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того (вчинку) нікому не хотілося (Г. Хоткевич).

підставля́ти / підста́вити стіле́ць (стільця́) кому, рідко. Робити кому-небудь неприємність, підлість, перешкоджати в чомусь. — Підставлять вони (пани) стільця тому, хто не годить їм! (І. Нечуй-Левицький). підста́вити сті́льчика. — От тепереньки протопоп підставить мені стільчика,— говорив отець Харитін, бідкаючись (І. Нечуй-Левицький).