ПІДНІМАТИСЯ

(аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну (війну), — волосся догори підіймається (М. Кропивницький); — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський); Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути... Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору... (Панас Мирний); Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж воло

а́кції підви́щуються (підніма́ються) / підви́щилися (підняли́ся) чиї. Вплив, значення кого-, чого-небудь збільшуються. — В тебе (Антонеску) голова пуста, недарма на твоє місце Гітлер призначив генерала Ліста, хоч, правда, від цієї операції не підвищились його акції (В. Кучер); — Як піднялися б його акції на виборах до Академії після такого відрядження! (А. Дімаров). а́кції пішли́ вго́ру. Мої акції пішли вгору! Але це мене не втішило. Треба ще заспокоїти колектив (З журналу).

встава́ти (підніма́тися) / вста́ти (підня́тися) з колі́н. Звільнятися від гніту, поневолення. Так, мій народ і був, і є, Що б не писали квачомази! Просто: встає він не одразу, Але встає з колін, встає! (З газети); Африка піднялась з колін, вона розпрямляє свої могутні плечі, розриває кайдани (З журналу).

дух підніма́ється (підно́ситься) / підня́вся (підні́сся) у кого, чий і без додатка. У кого-небудь зростає віра в себе, в свої можливості; хто-небудь відчуває в собі силу, упевненість. Піднімався дух у в’язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (А. Хижняк).

підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т. ін.). Відбудовуватися, відроджуватися. Один за одним піднімалися з руїн заводи, шахти, залізниці (З газети). підня́тися з руї́н і по́пелу. Сплюндрований колись фашистами, піднявся з руїн і попелу Київ — квітуче місто над Дніпром-Славутичем (З газети).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) (ви́ще) кого, від кого, над ким. Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко); Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу); Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Розширюється оптова торгівля, підвищується роль прямих зв’язків, посилюється вплив споживача на виробника продукції. Тому й надалі треба намагатися піднятися до рівня кращих якостей продукції (З журналу).

рука́ не підніма́ється (не здійма́ється) / не підні́меться (не здійме́ться). 1. у кого і без додатка. Не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити. Ви так по- лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас (Маковея) (Леся Українка); Вчитель хай не побоюється доносів, молодий батюшка на нього не писатиме, на таке рука не підніметься (М. Стельмах); — А де ж її подіти? — розводив я руками, хоч шафу ту, казати відверто, якось і шкода було. ..Поламати? Руки не піднімаються (З журналу). 2. на кого—що і без додатка. Не вистачає рішучості побити, покарати, убити когось. (Зінько:) Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається… (М. Кропивницький); — Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О. Довженко). рука́ не піднесла́сь. Та весь час він, молячися, чув, як муха, мов дитя, сіпалась у павутині,

ру́ки не підійма́ються (не підніма́ються, не здійма́ються і т. ін.). 1. до чого і без додатка. Кому-небудь не хочеться нічого робити (від поганого настрою, втоми і т. ін.). Треба їй (Олені) поспішати, щоб вспіти, так щось руки не підіймаються (Г. Квітка-Основ’яненко); Їй (Марії) і не хочеться ні до чого прийматися; руки не здіймаються (Панас Мирний); Вечорами, коли (Надія) поверталася з роботи, в неї ні до чого не знімалися руки (С. Чорнобривець). 2. Уживається для вираження безвихідного становища, безпорадності і т. ін. Бився, бився він отак, а чим далі, лиш гірше. Таке безголів’я, що й руки не піднімаються. Взяв він та й женився удруге (Г. Хоткевич).

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т. ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т. ін.) на (свої́ (вла́сні, рі́вні)) но́ги. 1. Підрости, зробитися дужим, самостійним. Ще змалечку була (дочка) для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін); — Дай Боже. Ти не гнівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (Василь Шевчук); Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і .. ручки від кісся (Є. Кравченко); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний); Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко); Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук). <