Фразеологічний словник української мови
ПІДІБРАТИ

підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого. Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір’я до когось. Гори педагогічної літератури написано .. про те, як підбирати ключі до їхніх (дитячих) розхристаних душ, а постане ось такий Кульбака перед тобою, і раптом бачиш, що ніякий стандартний ключик до нього не підходить (О. Гончар).

підбира́ти (знахо́дити) / підібра́ти (знайти́) ключ (ключа́) до кого—чого. Знаходити певний спосіб розгадування, розв’язання і т. ін. чогось. Учених, котрі десятиріччями б’ються над загадками нерозшифрованих написів, не полишає віра, що вони врешті таки підберуть до них ключа (Н. Тихий). підбира́ти клю́чика. Мені випало “провозити” французів навчальним ЯКом. До кожного з них доводилося підбирати ключик (А. Хорунжий).

підбира́ти / підібра́ти ві́жки. Посилити вимоги до кого-небудь, бути суворішим у ставленні до когось. Мало, що сам (Павло Антонович) від рук одбивається, ще й Кужеля за собою тягне. Ні, треба, мабуть, трохи підібрати віжки (С. Добровольський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПІДІБРАТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПІДІБРАТИ