ПІДВІШЕНИЙ

язи́к підві́шений (прив’я́заний, приче́плений і т. ін.) до́бре (непога́но). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (В. Речмедін); — Не дурна голова у Павла. Не забереш цього від нього. І язик підвішений добре! (А. Головко). 2. Уміння вільно, влучно, дотепно висловлюватися; ораторські здібності. Горлань і демагог з непогано підвішеним язиком, він має певний вплив, і не лише серед “сезонників” (А. Головко).