Фразеологічний словник української мови
ПІВТОРА
півтора́ лю́дсько́го, зі сл. сказа́ти, наговори́ти і т. ін. Що-небудь нерозумне; дурниця. Що скаже, то півтора людського (М. Номис); Наговорив (Зінько) сім мішків гречаної вовни, а все півтора людського, що й купи не держиться! (Б. Грінченко).
півтора́ лю́дсько́го, зі сл. сказа́ти, наговори́ти і т. ін. Що-небудь нерозумне; дурниця. Що скаже, то півтора людського (М. Номис); Наговорив (Зінько) сім мішків гречаної вовни, а все півтора людського, що й купи не держиться! (Б. Грінченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПІВТОРА
матиме такий вигляд: Що таке ПІВТОРА
матиме такий вигляд: ПІВТОРА
матиме такий вигляд: Що таке ПІВТОРА