ПИХА

збива́ти / зби́ти пиху́ кому, з кого. Позбавляти кого-небудь зарозумілості, чванливості, погордливості і т. ін. Й самовпевненому ляху дісталося козацького перцю. Не один раз братчики збивали пиху шляхетному панству (З журналу); — Ще моя дочка не багато хліба переїла, сидячи дома, — одказав Лоза старостам. Це трохи збило пиху Грицькові (Панас Мирний); Він не від того, щоб Опанас не тільки збив пиху, а й витряс душу цьому гордовитому чубарику (Я. Гримайло). пиху́ зби́ти. Мо (може), хоч трохи пиху з нього зіб’є, бо вже такий, трясця його мамі, гордовитий (Л. Письменна).