ПЕРО

бра́тися / взя́тися за перо́. Починати писати; займатися літературною діяльністю. Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний); Опівночі прокинувся (Коркошко) від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко).

вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір’я вбилася (П. Дорошко); // Набиратися досвіду або мужніти. (Храпко:) З його (Печариці) вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає... (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Яновський). вбра́тися у пі́р’я. —

вихо́дити / ви́йти з-під пера́ кого, чийого. Створюватися ким-небудь (про твори мистецтва). Все нові й нові книги віршів, публіцистики, нові переклади виходять з-під його (М. Рильського) пера (С. Крижанівський); З-під його (І. Франка) пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Усе, що вийшло з-під пера Яворницького, позначене винятковим захопленням (З журналу).

гостри́ти / нагостри́ти перо́, жарт. Готуватися до роботи, пов’язаної з писанням, а також писати взагалі. — Пропонуватиму тебе одним з редакторів, .. пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Хтось пише тепер чимало всякого, .. хтось жалує, що не має стільки сили, як нормальні люди, а то б хтось так нагострив перо, що аж! (Леся Українка); — Пера нагострили? — з усмішкою запитала учителька, готуючи клас до диктанту (З журналу).

заки́нути перо́. Перестати писати, займатися письменницькою чи журналістською діяльністю. Нових творів поки що не маю, та й не сподіваюся до зими мати, бо, поставлений в неможливі для літературної праці умови, мушу закинути перо на ціле літо (М. Коцюбинський).

не на́шого пера́ (пі́р’я) птах (пта́шка). Людина іншого кола, іншої суспільної ваги. У дверях будинку показалась господиня. Ще була молода і хороша, тілько (тільки) бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, .. не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала (П. Куліш); — Забив: як ведмедя жолудь! — засокотів Кудлатий. — Зразу видно: не нашого пір’я птах! (О. Ільченко).

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ((не) списа́ти), перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака). (і) не (ні) сказа́ти (розказа́ти), (і) не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати, і не списати (Марко Вовчок). 2. Уживається для підкреслення високого ступеня вияву чого-небудь (перев. незвичайного). Що вже Ганна Антонівна мороки з ним (учнем) колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський); Ані в казці сказати, ні пером не списати, .. яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко).

(ні) перо́м не списа́ти (описа́ти) (ні сло́вом не сказа́ти) чого, фольк. 1. Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок); Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний). 2. який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати (З усн. мови). ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет). не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти. Така була краса його (отамана) невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок).

ні пу́ху ні пера́. Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Берестовський поліз у кабіну.— Ні пуху вам, ні пера,— побажала йому Варвара (Л. Первомайський); Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні пуху ні пера, ласкавими очима провела дівчину, вказала дорогу до контори (Ю. Збанацький); — Їду захищати диплом..— ..Їдьте, рідненький, ні пуху вам, ні пера! (А. Крижанівський).

(одни́м) ро́зчерком пера́. Бездумним розпорядженням або ж рішуче, не вагаючись. Можуть скинути з посади (у Чернігові) одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (М. Коцюбинський); Як легко й просто це, мій дорогий Андрію, Враз — розчерком пера — з історії змести Петрарки, Пушкіна, Міцкевича листи, У вічність — ковану в залізні ритми мрію! (М. Рильський); 1946 року одним розчерком пера “вождь усіх народів” знищив українську греко-католицьку церкву (З журналу).

про́ба (рідше спро́ба) пера́. Перший твір, перша наукова праця і т. ін. Пригадую собі таке перше оповідання — “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Грушевський); У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський).

про́бувати (своє́) перо́ в чому. Починати писати художні твори, замітки і т. ін. Не поодинокі в літературі випадки, коли поет звертається до прози чи пробує своє перо в якомусь іншому, новому для нього жанрі (З газети).

спро́ба (про́ба) пера́. Перші ранні твори, праці письменника, вченого тощо. У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський); Писати Агатангел Кримський почав ще в гімназії. З-під його пера з’являються вірші, оповідання, переклади. Та це були лише проби пера (З газети).

(хай (неха́й)) земля́ (бу́де) пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ (бу́де) пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..). 2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).