ПЕРЕСТАВИТИСЯ

душа́ переста́вилася (преста́вилася) чия, заст. Хто-небудь помер. Як зірочка покотиться, то душа переставиться (Панас Мирний); Сільською вулицею (поліцаї) пройшли в суворій мовчанці. До людей не віталися.— То вже чиясь душа сьогодні преставиться,— гомоніли люди, визираючи з-за тинів (Григорій Тютюнник).

переста́витися (переступи́ти) на той світ, заст. Померти. На ранок він (Улас) затих, а об обідній годині й на той світ переставився (Панас Мирний); Отак вони любилися! На той світ хотіли Обнявшися переступить (Т. Шевченко).