ПЕРЕМЛІЛИЙ

душа́ перетлі́ла (перемлі́ла) у кого і без додатка. Хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги і т. ін. — А мене не зобидили? Душа перетліла. Найкращу земельку як язиком корова злизала (М. Стельмах); — Ой сину мій, сину,— думала мати,— Як же в мене за тебе душа перетліла, та й зараз спокою немає (І. Цюпа).