ПЕРЕЛОМИТИ

перела́мувати (перело́млювати) / перелама́ти (переломи́ти) (само́го) себе́. Виявляти стійкість, непохитність всупереч своїм бажанням, прагненням, звичкам і т. ін. Коли вже Євген не може переламати себе, коли це для нього “перша й остання”… Коли й вона його щиро серцем обрала… То тут потрібен інший підхід (О. Гончар); І все-таки він дуже змінився за ці роки. Адже вистачило в нього витримки не потрапляти на очі Любі, переламати себе (В. Собко).

полама́ти (переломи́ти) / рідко лама́ти ре́бра (кістки́). Сильно побити кого-небудь. Всі обурювались вчинком невідомого, шофери нахвалялись ребра поламати (О. Гончар); Всі з його сміються, діти дражнять, а він (Хомка) їм свариться кістки переломити (Панас Мирний); Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Григорій Тютюнник).