ПЕРЕЛЕТІТИ

ні перейти́ ні перелеті́ти чого. Що-небудь дуже велике (перев. про простір, обсяг якоїсь перешкоди, що стоїть на шляху кого-, чого-небудь). Небо сходило зорями. Темрява, глибока й студена, розлилася над світом, і, здавалося, ні перейти її ні перелетіти (О. Гончар).

перелеті́ти на кри́лах. Дуже швидко перейти що-небудь або подолати якусь відстаеь. Штурмом захопили радгосп, поле перелетіли на крилах. — “Оце,— гукає .. Ярославцев, глянувши на карту,— уже Україна!” (О. Гончар).

переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко); Вона глянула на верби, на вишні, на огороди, й перелетіла думкою у батьків садок (І. Нечуй-Левицький); І, взявши карту, щоб на їй Писать споминник дорогий, Я в думці враз перелетів Ряди похованих годів (Я. Щоголів).