ПЕКТИ

пекти́ (аж) до живо́го (се́рця) кого і без додатка. Дуже дорікати кому-небудь, лаяти когось. (Юда:) І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка); Скоро Гопченко втратив всяку владу над нею. Він підозрівав, що винен у всьому Коропов, пік її до живого (В. Земляк).

пекти́ в са́мі печінки́ кого. Дуже дошкуляти комусь чим-небудь надзвичайно вразливим. — Набрехала Параска, що в мене (Палажки) голова лиса. Це ж вона пече мене в самі печінки (І. Нечуй-Левицький).

пекти́ ду́шу (се́рце) кому і без додатка. Завдавати кому-небудь великих моральних страждань; мучити, непокоїти. Я в тюрмі. І не сором пече мені душу, а — жаль (Ю. Збанацький); Аж скорчилася від болю — так той лист пік їй душу (В. Речмедін); Він не міг витримати, що всі так вітають Сашка. Заздрощі пекли серце (О. Донченко).

пекти́ п’я́ти кому. Настигати, наздоганяти кого-небудь (при косінні). Відпочивши, знову зайняли ручки. Тепер уже Оксен вів перед, а Василева коса пекла йому п’яти (А. Дімаров).

пекти́ ру́ку (ру́ки). Викликати докори сумління, почуття сорому, переживання і т. ін. Жебраний хліб, кажуть, руку пече, але жебране слово кохання — душу морозить (Леся Українка).

пекти́ / спекти́ ра́ків (ра́ки, ра́ка). Червоніти перев. від сорому, ніяковіти і т. ін. Червоній, Колодо, печи раків, коли не послухав старших, як картоплю кагатував (В. Кучер); Куропатенко почервонів, .. звичайно, заслужено спік раків — законів конспірації треба суворо додержувати і між собою (Ю. Смолич); — Ти бачила, Оленко, як Сава раки пік? Не знав, куди очі діти (О. Копиленко); Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди (М. Стельмах); Государ всія Русі спік рака, обличчя хутко спаленіло плямами (О. Ільченко).

хоч на вогні́ (вогне́м) печи́ кого. Що не роби кому-небудь. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на огні печи, він жартуватиме (Марко Вовчок); — І годі! Ні слова не скажу більш, Хоч ти мене вогнем печи (А. Головко).

хоч ріж (рі́жте) кого. Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. — Не встає (верблюд)? — Спитав (чоловік). — Хоч ріж його, проклятого!.. (С. Олійник); — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав (М. Старицький). хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка). хоч ріж і печи́ на вогні́. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний).