ПАРТА

зі шкільно́ї па́рти. З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років. — Здається, тепер йому (Данилові) спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди, бо схарапудились норовливими кіньми — й самі занесли в двір до Степана Химочки, друга-приятеля зі шкільної парти… (Є. Гуцало).

сіда́ти / сі́сти за па́ртою (за па́рту). Здобувати освіту, починати навчатися. — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар); — Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? — Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш сісти за парту (О. Корнійчук). учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода).