Фразеологічний словник української мови
ПАНІКА

сі́яти (наво́дити) / посі́яти (навести́) па́ніку. Мимоволі чи свідомо створювати стан тривоги, розгубленості; виклика́ти жах в оточуючих. Це була стара й давно відома їх (фашистів) тактика — сіяти паніку в тилу, на всіх шляхах і стежках, що вели до фронту (В. Кучер); Появлявся (отаман) цілковито несподівано, .. починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх: грабував, палив (Г. Хоткевич).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПАНІКА


матиме такий вигляд: Що таке ПАНІКА