Фразеологічний словник української мови
ПАНАХИДА

панахи́ду (заупокі́йну) пра́вити по кому—чому і без додатка. Не сподіватися на щасливий кінець чого-небудь, повернення когось і т. ін. — Гей! А що додому переказати? — гукають слідом останні. — Коли панахиди правити? — По своєму батькові прав! — озиваються задні з мартинівців (В. Винниченко); — Хоч ви, мамо, заупокійної не правте. Вистачає й без вас (В. Яворівський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПАНАХИДА


матиме такий вигляд: Що таке ПАНАХИДА