ПАЛКИЙ

па́лицею (па́лкою) ки́нути. Близько, зовсім недалеко. Недалеко вже й до базару — палицею кинути. Уже й вози видно (Панас Мирний); — Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під завірюхою? Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Палицею кинути — ожеред (А. Головко); До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п’ять, мабуть, буде (І. Цюпа).

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́). Те, що може мати одночасно як позитивні, так і негативні наслідки. — Я тільки показав, що ваша достославна “вербовка” — .. це палка на два кінці (І. Багряний).

перегина́ти / перегну́ти па́лицю (па́лку). Допускати в надмірну крайність у вчинках, діях, поведінці і т. ін. — Це глибока думка,— обережно сказав Іван Павлович .. Ніколи не треба перегинати палицю, узагальнювати. Що дуже добре в одному випадку, принесе шкоду в іншому (В. Собко); — А Маслюк! Хіба він не називав мене боягузом! — А ще хто? Хто ще? — Ігор зрозумів, що перегнув палицю. Справді, ніхто, крім Маслюка, його не ображав цим словом (І. Багмут). Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: — Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарновський); — Будемо самокритичні, Муравйов, ми перегнули трохи палку (І. Цюпа).