ПАЛЕЦЬ

(аж) па́льці зна́ти. Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр.. присл..); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський); Він “білий вірш” писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать... І як це друкували? (О. Ющенко).

ви́колупати з па́льця що і без додатка. Дістати що-небудь невідомо звідки або будь-якою ціною. Семен.., дослухавшись, як хтось жаліється, що нема куди товар вигнати, що немає пасовиська, кидає в громаду: — Кажете: “нема пасовиська”, і не будете його мати! .. Ну, звісно, з пальця не виколупаєш! (М. Коцюбинський). хоч ви́колупай з па́льця. Головонько ж моя бідна! Чим же прийматиму свата? Хоч виколупай з пальця, а дай!.. (М. Коцюбинський).

ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця. 1. Сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати. З якої ж би речі вона стала їй, Гаїнці, брехати? Не з пальця ж і вона виссала те, що казала! Щось же воно та є (Б. Грінченко); — Підкріпи, друже, свою розповідь власноручним підписом.— Для чого? — здивувався я.— Щоб не подумали, ніби я все це з пальця висмоктав,— відказав Гавриш (М. Ю. Тарновський); — Оце вам звичаї, самі ростуть із вдачі народу, з традицій його, із душі, а то вигадують, висмоктують із пальця різні бездушні псевдообряди (О. Гончар). ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця. Цілі череди неіснуючих корів і бичків, сотні тисяч виссаних з пальців свиней та овець мандрували із звіту в звіт, щоб лягти потім в переможні реляції (А. Дімаров); — Рубен багато знав про партизанів, а тут відомості з пальця висмоктані німецькими пропагандистами (П. Автомонов). 2. Б

вмоча́ти / вмочи́ти па́льці у що і без додатка. Втручатися у що-небудь, бути причетним до якоїсь справи. Десь угорі політики збагнули, що ще не відомо, куди поведуть завтра події, то й не стали вмочати пальці (З журналу).

диви́тися крізь па́льці. 1. на що і без додатка. Свідомо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не помічати чогось недозволеного в чиїх-небудь діях, вчинках. Василь узиму вивіз дерево з лісу. Знайомий лісник не поскупився, та й Йосипенко дивився крізь пальці (Панас Мирний); Комендант Бом на бешкети своїх підлеглих не тільки дивився крізь пальці, а й заохочував їх до того цілком одверто (С. Голованівський). гляді́ти крізь па́льці. Підплачував (Мендель) лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке .. дерево він вивозить (І. Франко). 2. на кого—що. Нехтувати ким-, чим-небудь, ігнорувати, не брати до уваги когось, щось. Він знав, що незабаром Бальзак стане чоловіком пані Ганської, і тому не міг дозволити собі дивитися на його хворобу крізь пальці (Н. Рибак); Водні ресурси республіки обмежені. Не можна крізь пальці дивитися на кубічні кілометри ґрунтових вод малих річок (З газети).

(і) го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас (новобранців) у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник). 2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

(і (на́віть)) па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко); Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров); (Поет:) Ти мусиш помагати! (Муза (байдужо):) Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка). й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик). хоч (на́віть) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти). Оглянувся я й на власне життя. Чи мав я хоч одну чисту радість, .. хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні .. хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський); Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й

і па́льцем не торка́тися / не торкну́тися чого, до чого. Зовсім нічого не робити для здійснення чого-небудь. До кузні цієї бригади підтягнуто для ремонту кукурудзяну сівалку. Та до неї ніхто й пальцем не торкався (З газети); І ось Захар вперед помчав, знов перед ним дорога. Щастить! І пальцем не торкнувсь, сама прийшла удача (П. Дорошко).

і па́льцем не торкну́ти (не ткну́ти, не зачепи́ти) / не торка́ти кого. Не заподіяти кому-небудь ні найменшої кривди, образи. — А як вже поважатиму вас, ніколи й пальцем не торкну (М. Коцюбинський); Та хоч виглядом він як хмара, з торчкуватим вусом, з поглядом суворим, що незнайомого аж відлякне, а проте нікого з дітей Заболотний і пальцем не торкнув (О. Гончар); — Я тебе ніколи і пальцем не ткнув (М. Яцків); — Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (І. Нечуй-Левицький). і пу́чкою не торкну́ти. Панів, правда, грабує (Кармелюк), а убогих людей — ніколи; і пучкою не торкне (С. Васильченко).

(і) па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися / не доторкну́тися до кого і без додатка. Не зачіпати, не кривдити кого-небудь. Який би сердитий не був (батько), ніколи і пальцем не доторкувався до Василька (Григорій Тютюнник); — Таке диво,— говорить сусіда.., забачать (розбійники) — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою не доторкнуться (Марко Вовчок).

(й) на па́лець. 1. Зовсім, ніскільки. Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства (В. Винниченко). 2. чого. Мало, небагато. — Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло (В. Дрозд).

кива́ти па́льцем у чо́боті. Нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення. Останнім часом постійно критикували нашого агронома на правлінні, а він слухав і кивав пальцем у чоботі (З усн. мови).

комбіна́ція з трьох па́льців, жарт. Дуля. Анарх .. ледве стримав себе, щоб не сказати: “А чи не хочете ви комбінації з трьох пальців?” (М. Хвильовий).

на па́льцях, зі сл. іти́, піти́ і под. Дуже тихо, обережно, щоб не створювати шуму. Вийшов (Микола) з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату (Л. Мартович); Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси (Ю. Яновський).

на (по) па́льцях (мо́жна (ле́гко)) перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони (кращі люди) .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

наступа́ти / наступи́ти на па́льці кому. Кривдити когось, не рахуватись з ким-небудь. — Ви не ніяковійте, будьте задиракою, тримайтеся зухваліше,— повчав він (Самієв) Черниша,— а то вам будуть наступати на пальці (О. Гончар); (Панько:) В життю, як на ярмарку, не можна без того, щоб один одному на пальці не наступив (І. Франко).

ні́де (й) го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути). Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли (піщани) до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько (стільки) — пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний). ні́де па́льцем просу́нути. Людей найшло (на весілля) видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний). ні́куди го́лки ки́нути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав (Гнат) своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. К

па́лець об па́лець не уда́рити. Зовсім нічого не зробити, перев. для досягнення чого-небудь. На душі у Марусі тяжко, вона не знаходить собі місця.. “Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню!” — шугає думка (Ф. Бурлака).

па́льцем (ки́єм) не проткну́ти; проткну́ти па́льцем не мо́жна. 1. Дуже тісно. Кругом народу — проткнути пальцем не можна (Панас Мирний). 2. зі словоспол. таки́й, що́. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чогось; дуже великий. Тут (на грядках) і жито, і картопля, і квасоля — така тіснота, що й києм не проткнеш (І. Муратов).

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка. 1. Хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий: такий, з яким слід бути обережним, бо може скористатися помилкою, промахом іншого. Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого (Я. Гримайло). не клади́ па́льця на зу́би. Піп у мене — я думав перше — так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився — не клади йому пальця на зуби (С. Васильченко). 2. Хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т. ін. “Зубата тітка,— подумав (Сагайдак),— цій пальця в рот не клади” (С. Добровольський); (Заболотний:) Де ж це Ярошенко? (Віктор:) Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються. (Заболотний:) Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат,— ого! Я його знаю... (О. Левада).

попа́сти па́льцем у не́бо, жарт. Сказати або зробити що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось. (Любов:) От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка); (Усі:) Ха-ха-ха! Попав (Гнат) пальцем в небо! Тю! (М. Старицький); Як дійшла (Катря) до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув (Коваль) і перепинив мову. — Еге ж, якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (А. Головко).

розки́нути на па́льцях. Добре обміркувавши, визначити приблизну кількість чого-небудь. Почухав Тугокопилий поперек, перевернувся на правий бік і акуратненько розкинув на пальцях — копійок хватить! Одна каса в коморі під бочкою зарита, друга — під грушею (О. Ковінька).

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями). Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. (Юда:) Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура).

ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) (па́льцем) кому. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Давно, давно Езоп байки писать начав (почав), Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський); — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах); — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко); // Примусити звернути увагу на щось. Може, так і до завтра не помітить він (вартовий), який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчинська).

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т. ін.) па́льцями (па́льцем) на кого. Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко); — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер); А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко); (Олексій:) Усі на них (дітей) пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: “Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть” (Г. Квітка-Основ’яненко); Вони (писарчуки) моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський); Їй (Марині Карпівні) здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний).

(ті́льки) па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш, жарт. 1. Що-небудь дуже смачне. — Там як що зготує (кухар), то тільки пальчики оближеш,— говорив він, уплітаючи печену курку після поросятини (І. Нечуй-Левицький); — Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (З. Тулуб). 2. Хтось дуже гарний, вродливий. А на них (арф’янок) глянеш — пальчики оближеш (Панас Мирний). 3. Гарно, цікаво і т. ін. — Про нас, господарів, пишеться. Та як пишеться — пальці оближеш, сказав гордовито, розминаючи .. плечі (М. Стельмах).

хіба́ (ті́льки) па́льці обли́же, ірон. Нічого не дістанеться або дуже мало дістанеться чого-небудь комусь. — Нехай буде шість відер (горілки), бо як лиш три, то багачі вперед розхапають, а бідний хіба пальці оближе (Л. Мартович).

ходи́ти навшпи́ньки (на па́льцях) перед ким, коло кого. Побоюючись кого-небудь, лестити, догоджати йому, запобігати перед ним. — Коло мене жінка буде ходити навшпиньки (І. Нечуй-Левицький); Він завжди щулиться.. перед власною жінкою, хоча на словах ого-го як він командує своєю старою і як вона навшпиньки ходить перед ним (М. Стельмах); Перед Граб’янкою всі на пальцях ходили, а Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка).

хоч па́льцями колупа́й. Густий, крутий (перев. про їжу). — Сметани чверть гладущика.., а кисляк такий, .. хоч пальцями колупай (М. Стельмах).

хоч (ті́льки) па́льцем торкну́ти кого і без додатка. Учинити якнайменшу спробу скривдити, образити, побити і т. ін. кого-небудь. Тихін на лаві сидів і не зводив з неї (Марії) очей .. Винився й клявся, що надалі, коли хоч пальцем торкне її — руку собі одрубає (А. Головко); Не данник гетьманський, а посол, особа недоторканна, сидить перед тобою. Тільки пальцем торкни — біди не оберешся (Н. Рибак).

як дух крізь па́льці пройти́. Бути непомітним, невловимим для когось. Перш усього, він (Хома Прядка) був невловимий. Десять літ його ловила поліція — не могла піймати. Військо кликали, засідки робили,— як дух крізь пальці пройде, і нема (В. Винниченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) па́лець (перст). 1. зі сл. одино́кий, оди́н і под. Без сім’ї, без рідних, без близьких і т. ін. Назбирав він і грошей, і одежі… Навіщо? Хоч би сім’я,— тоді інша річ! А то сам як палець (Панас Мирний); Жив він (дід Устим) у напіврозваленій халупі, не мав ні жінки, ні дітей, був один як перст (Л. Первомайський); — Та нема (жінки), нема,— затинався Павло .. Самісінький, мов перст (Є. Гуцало); // Сам, наодинці, самотою; без нікого. Вона вже хотіла сказати дочці: йди, дочко, за того, кого вірно любиш, і будеш щаслива. Але вона згадала, що зістанеться в хаті одним одна, як палець, і її серце знов стало каменем (І. Нечуй-Левицький); — Встаєш уранці — самотою, обідаєш — так само; лягаєш спати — знов. Сам раз у раз, як палець (В. Винниченко); Там, де здимає хвилі сині Серед простору тихий Дін, Мов перст повинен в самотині Я побиватися один (І. Манжура); // Зовсім одинока, бездомна людина. — Нема в мене… дому…— Як н

як свої́ (свої́х) п’ять па́льців, зі сл. зна́ти, ви́вчити і под. Дуже добре, досконало. Знаю я вже їх (селян), як свої п’ять пальців (В. Винниченко); Він знав місто і прилеглі райони, як свої п’ять пальців (А. Хижняк); Санаторці — хитрющий народ, не довго тут жили, а норов кожного, як свої п’ять пальців, вивчили (Ю. Збанацький).