ОХОПИТИ

о́страх бере́ (обійма́є, охо́плює і т. ін.) / узя́в (обійня́в, охопи́в і т. ін.) кого. Стає неспокійно, страшно і т. ін. комусь. — Поки Сомко був Сомком, я ставав на його (на нього) сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Куліш); Михайлик так і занімів. Острах обняв його такий, що він і слова не міг вимовити (Б. Грінченко); (Харько:) Сумно в хаті .. Острах обійняв мене, і я швидш (швидше) з хати драла (М. Кропивницький).

охопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (по́глядом і т. ін.) що. Оглянути, побачити перед собою що-небудь повністю, на всю широчінь. Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбережжя (О. Гончар); Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда); Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет); Ліси й ліси .. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник); Іноді .. закльовувались у голові невеличкі ростки якихся (якихось) таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний). обхопи́ти би́стрим о́ком. Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт (Роман), умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).