ОСИКОВИЙ

вбива́ти / вби́ти оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого. Покінчити з ким-, чим-небудь. Є в О. Підсухи поема “Похорон бюрократа”... Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети).

до оси́кового кілка́. До кінця життя, до смерті. Їхня-бо (панських слуг) батьківщина — то лакейські передпокої в панських палацах! Там вони житимуть аж до осикового кілка (Остап Вишня).