ОРАТИ

мі́лко ора́ти, зневажл. Поверхово виконувати, розуміти і т. ін. що-небудь. Тому горе, хто мілко оре (Укр.. присл..); Серед них (книжок) немало таких, що їх до друку не варто було рекомендувати: занадто вже мілко орють наші ратаї та й про дріб’язкове пишуть (З газети).

ора́ти но́сом, жарт. 1. Бути невеселим; журитися, сумувати. — А чого, козачко, ореш носом? Мо, вдома що сталося? — допитувався дід (Я. Качура). 2. що і без додатка. Падати обличчям вниз у що-небудь, на щось. Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко).

підніма́ти (ора́ти, зо́рювати і т. ін.) цілину́. Працюючи над чим-небудь, прокладати нові шляхи, виробляти нові підходи до чого-небудь. Звичайний критик .. мусить сам вироблювати перспективу, вгадувати значення, вияснювати прикмети даного автора, мусить .. орати цілину (І. Франко).