ОДИН

би́ти в (одну́) то́чку. Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б’є і б’є (П. Дорошко).

в одну́ду́дку з ким. Бути заодно з ким-небудь; разом. І ти в одну дудку з ними? А ще кажуть про тебе, Йване, що делікатний ти, чулий, культурний чоловік… (О. Гончар).

в (за) оди́н раз. 1. Раптово, за короткий час. Хіба в земстві не ті люди, що й були?.. Хіба вони в один раз перемінилися?.. (Панас Мирний). 2. Відразу, за один прийом. Довго крутив Йонька той шматочок сала з усіх боків та прицмокував і вирішив з’їсти за один раз (Григорій Тютюнник).

вихо́дити / ви́йти на одно́. Зводитися до того самого. Чи іде, чи ходить,— на одно виходить (Укр.. присл..); Всюди виходило на одно: ніде нема таких безтолкових дітей та жінки, як у нього (М. Стельмах).

в оди́н го́лос. 1. Одночасно, разом. — Дарма, мамо, ми додому хочемо вже,— кажуть в один голос сини (Марко Вовчок); З-поза сусіднього горбка вигулькнуло .. два шестирічних шибеники й дзвінко в один голос: — Здрастуйте, діду! (О. Довженко); — Добрий вечір, щедрівники! — привітався Гайдим.— Добрий вечір, Романе Яремовичу! — загукали вони в один голос (І. Цюпа). 2. Одностайно. (Коваль:) Усі в один голос радять виряджати Степана, не гаячись, і, певно, так воно і повинно бути (М. Кропивницький).

в оди́н гуж тягти́. Діяти заодно. Свідків усіх дібрано таких, що вони в один гуж тягли (Б. Грінченко); Допоки люди вбогі не стануть тягти в один гуж, не буде в світі правди (Василь Шевчук).

в оди́н дух. Дуже швидко, миттю. Як до столу покликали, в один дух прибіг (З усн. мови). у дух. (Килина:) Якби хто перевесла крутив, то я б у дух сю нивку вижала (Леся Українка).

в (оди́н) кула́к, зі сл. збира́ти. Докупи, разом. Петлюра зібрав свої кращі сили в один кулак і сам повів їх на Бердичів (О. Довженко); — За Батьківщину! Вперед! Ніколи, ні до, ні після цього, Черниш не чув цієї фрази так. З якоюсь особливою силою й значимістю прозвучала вона їм тут, збираючи всіх в кулак (О. Гончар). у кри́цевий кула́к. Єдине, що лишилося для них нерозв’язаною проблемою, це як проникнути за колючі дроти в середовище полонених, аби згуртувати там найнадійніших бранців у крицевий кулак і при першій же нагоді вдарити ним по ворогові із середини (І. Головченко і О. Мусієнко).

в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент.. покрутив чорного ґудзика у фотоапараті.— Тепер присядьте .. Я вас в один мент візьму на приціл (Ю. Мушкетик). в оди́н мет. Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок).

в оди́н прекра́сний день. Якось, колись. (Лікар:) В один прекрасний день прийде (дівчина) і скаже: подивіться, тіточко, чи гарно на мені шлюбна сукня лежить? Мені се треба знати, бо завтра моє вінчання (Леся Українка); В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було (Г. Хоткевич).

в одне́ го́рло, зі сл. крича́ти, гука́ти і под. Одночасно, разом; одностайно. — Благодійнику наш, кому хочеться тікати з раю,— загукали ми в одне горло (В. Стус).

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти. Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко); (Мокрина:) Та ти (Денисе) на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький); — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він (Кульницький) такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах).

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити. Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. — Що ж, як ти далі і все позабуваєш?..— А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок); Дітвора весело лементувала, біжучи босоніж по нерозталому снігу, а звичні материнські погрози вона давно вже в одне ухо впустила, а в друге випустила (З газети).

в одні́й упря́жці з ким. Спільно, заодно з ким-небудь (виступати, працювати, діяти і т. ін.). Бачити свого колегу, народного вчителя, в парі з Миною Омельковичем, в одній з ним упряжці,— ні, цього я, вбийте, не збагну… (О. Гончар); — Що ж, братеніку рідненький, як не крутися, а, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

в одно́ (в одне́). 1. зі сл. запевня́ти, переко́нувати. Одностайно, дружно і т. ін. Вітали її, руки стискували і всі в одно впевняли, що у неї — талант… (С. Васильченко). 2. зі сл. ски́глити, тве́рдити і т. ін. Настирливо, вперто і т. ін. — Додому,— скиглили (якути) в одно, але втікати — не посміли (Леся Українка); — Я її не люблю,— твердив він в одно (М. Коцюбинський); — Е-е! Слухайте теревені!.. Намоглася в одне та й годі: ірод, ірод (Ю. Бедзик). 3. зі сл. говори́ти, бреха́ти і под. Так само, однаково або однакове. Не в одно бреше (М. Номис); З кожної сім’ї усяк ув одно говорить: “Знать не знаємо! Бачили усі, що я дома не був” (Г. Квітка-Основ’яненко).

в одно́ сло́во, зі сл. сказа́ти, скри́кнути і под. Одночасно, разом. — Запорожці зозвали (скликали) раду, да й бух Іванця кошовим.— Іванця! — аж скрикнули всі в одно слово (П. Куліш).

в одну́ ду́дку гра́ти з ким. Однаково з кимось діяти; бути заодно.— Той старий за столом в одну дудку грає з брехунцем і нашими панами (Г. Коцюба); — А коли хочеш знати, Кіндрате, то він з Герасимом в одну дудку грає (А. Іщук). на одну́ ду́дку гра́ти. Він або нічого не бачить, або ж на одну дудку з тими байстрюками грає (М. Ю. Тарновський); // без додатка. Бути однаковими. Однаково з нас драли, бо в одну дудку грали (Укр.. присл..); — Чому все звалюєте на Сторожука? .. Ви, бестії, в одну дудку граєте!.. (П. Колесник).

в одну́ ду́шу. Настирливо, набридливо; невідступно вимагати що-небудь. Важко було заспокоїти дитину, що верещала в одну душу (Грицько Григоренко); — На сьому ото ніч пішов я, а за мною ще онук мій учепився в одну душу: піду та й піду (Г. Хоткевич); Шила (мати заробітчанську торбу) дочці Вусті, що була вже на виданні, а Данько найменший пристав, ув’язався в одну душу: — Пошийте й мені (О. Гончар); (Кіндрат Антонович:) Ніяк не відкараскаюсь від Леоніда Петровича: пий, в одну душу з ним та й годі! (М. Кропивницький).

в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Вихор в одну мить зсунувся на дно чагарника і швидко побіг проваллям до містка (В. Кучер). в єди́ну мить. В єдину мить відійшло вбік усе, про що мріялось (О. Гончар); // За дуже короткий час. Вона поприбирала, повимивала, повичищала все чисто в хаті в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Кожне серйозне рішення в бізнесі може в одну мить призвести до процвітання чи зробити банкрутом, як уже пощастить (З газети).

в одну́ секу́нду. Дуже швидко; миттєво. Щось невиразне, але без краю прекрасне промайнуло перед ним в одну секунду (О. Гончар).

в одну́ хвили́ну (хви́лю). Відразу, дуже швидко; миттю. В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (М. Коцюбинський); Потім побігла садом, збиваючи росу. Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Г. Хоткевич).

в одну́ шку́ру. Настирливо, невідступно, дуже вимогливо. Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: “Їсти, та й їсти, бабо!”. В одну шкуру: “їсти” (Панас Мирний); — Минуло Різдво. Я й наполягла — женись! Він одбалакуваться давай: “Я й не нагулявся ще, і сяк і так”, а я в одну шкуру: “Женись, женись, мій синочку!”.. (А. Тесленко); Хоч Коржиха і умовляла своїх гостей .. почекати, поки в печі розтопить і щось нашвидкуруч зготовить поснідати, .. але Гармашиха затялась в одну шкуру іти мерщій (А. Головко).

в одну́ шуршу́ з ким, фам. Заодно. — Неначе в тюрму запер отой… ваш заступник, чи що ..— з дитячою безпосередністю переконувала дівчина.— Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Іван Ле).

все одно́ (рі́вно). 1. Однаково, немає різниці. Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися... (М. Коцюбинський); Відорвати (відірвати) гуцула від його гір, то все одно, що зв’язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря (Г. Хоткевич); — Кому воля, а кому неволя! — сумно одповів дід..— Та вам все рівно, діду: ви давно вже вільні,— примовивсь Грицько (Панас Мирний); // Байдуже. — Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Благообразний дідок був взагалі веселим і балакучим від народження... і йому, мабуть, було все рівно, скільки часу він ще просидить в цьому кабінеті (Григорій Тютюнник). 2. За будь-яких умов; у будь-якому випадку. — Тепер Січ буде недалечко: у Романовському Куті. Правда, й туди вашому брату все одно — дзусь! (П. Куліш); — Все рівно, чи так, чи інак, а земля пропадає. — Кому ж я її продам, сину, під сю завірюху? (Панас Мирний); Да

два бо́ки одніє́ї меда́лі. Щось близьке, однакове, подібне. Курбас і Бучма, Бучма і Курбас — це два боки однієї медалі високореалістичного мистецтва, яке народжувалося тоді в театрі “Березіль” (З журналу).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

дві сторони́ (одніє́ї) меда́лі. Невід’ємні складові частини чогось єдиного. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість — дві сторони однієї медалі (З журналу).

до о́дного, перев. зі сл. всі. Без винятку, абсолютно всі. Пани до одного спеклись. Неначе добрі поросята (Т. Шевченко); І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (О. Довженко); Темної ночі невідомий звір чи двоногий зловісник забрався на пасіку і всі до одного вулики поперекидав (О. Гончар); — Що, багато зайців вбив? — ..Я їх так нажахав, що всі до одного геть з лісу повтікали... (Укр. анекдот).

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети).

жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем. Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. — Є люди,— сказав нарешті (Тритузний),— що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би... Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще... (О. Гончар); Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу).

за одни́м захо́дом. Одночасно з чим-небудь. От замісив він діжу і став разом на ступу пшоно товкти; а щоб за одним заходом сколотити і масло, прив’язав до пояса горщик з сметаною (Україна сміється); На берег ставка вилізла гладка баба-жаба... — Ква-ква! А кажучи це, язик вона викинула, і вже за одним заходом ковтнула і якогось комарика на сніданок (О. Іваненко); Він (Павло) налив Олексію і “за одним заходом” усім гостям, не забув і за себе (М. Лазорський).

за одни́м ма́хом, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. А я вийму горілочки.. А він (Петро) возьме (візьме), браття, покуштує, Та за одним махом аж до дна! (Пісні та романси..); В дворі нікого не було, тільки собака вискочила з-під хати і кинулась, загарчавши, просто на Яроша (коновода). Він убив її за одним махом, розбивши їй голову шворнем (Б. Грінченко). 2. За короткий час, дуже швидко. За одним махом зробив (Панталаха) порядок (І. Франко); Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу (В. Минко). за оди́н мах. — А це ножі, хоч на ведмедя з ними, хоч на тура йди — ребра розпахують, голову відбатовують за один мах! (П. Загребельний). 3. з інфін. У той же самий час; разом, одночасно з чимось. Я маю написати тепер теж Дорі й Оксані, тільки з інтервалами, а не за одним махом (Леся Українка); // Принагідно. Василь захотів за одним махом залагодити ще одну справу (П. Інгуль

за одни́м при́сі́дом. 1. Одночасно, разом. За одним присідом вечеря з обідом (Укр.. присл..). 2. Дуже швидко, відразу, тут же і т. ін. Пішов (В. Стефаник) прямо до редакції, сказав дати паперу і за одним присідом написав свій “Підпис” (Л. Письменна).

за одни́м ра́зом. Відразу, тут же; без перерви, не роблячи повторної спроби. І летить (колода) із цілою своєю великою силою й повагою, виміряє, щоб за одним разом вибити геть аж на вільне море. Ударив!.. (Г. Хоткевич); Коли б мені літ двадцять назад, .. то оцей стакан за одним разом до дна осушив, а тепер то невеличкими ковтками треба випивати (Панас Мирний).

за одни́м ри́пом. Одночасно з ким-, чим-небудь; заразом, відразу. За одним рипом з Остапом і Мусій вийшов з хати (А. Головко); В клубі неодмінно побувайте. Та за одним рипом провідайте й нашу дослідницьку станцію (О. Ковінька). одни́м ри́пом. Місцеві законодавці сподіваються на інше: пияки при вживанні алкоголю будуть обачнішими і стриманішими. Адже одним рипом втрачаєш геть усю компенсацію (З газети).

за одни́м столо́м з ким, зі сл. сиді́ти. Поруч, як рівний з рівним. — У гласні вибиратимуть і дворяни, й мужики… Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом (поряд) за одним столом зі мною… Я — гласний і він — гласний… (Панас Мирний).

за (яку́сь (одну́, коро́тку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. 1. Протягом короткого відрізку часу; дуже швидко. Скочив на сноповий віз Щербини, та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця (М. Стельмах); — Так цей дядя Коля велосипед за одну мить зробить (С. Тельнюк); Грозова хмара вихлюпнула зливу За мить одну (П. Воронько). 2. Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь; тут же. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський). 3. Безпосередньо перед чим-небудь; тільки що, щойно. Ось підійшла вона — і зір у зорі тоне. А перед цим, за мить, я кляв її за муки (В. Сосюра).

збира́тися (склада́тися) / зібра́тися (скла́стися) в (оди́н) кула́к. Напружувати, концентрувати всі сили, волю, витримку; згуртовуватися. Іноді Чернишеві здавалося, що ворогові зараз видно все, до зірки на його пілотці .. А переборовши химеру, зачувши поблизу знайоме сопіння, знову збирався весь у напружений кулак і повз далі (О. Гончар); У наше життя ввійшла якась свіжа хвиля, розрізнений колектив почав складатися в один кулак (Ю. Збанацький).

зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що. Прирівнювати кого-, що-небудь одне до одного; уподібнювати. Треба було “вживатися” в життя підприємства, звикати, “притиратися” і зводити до одного знаменника колишні уявлення з дійсністю (В. Козаченко). приво́дити до спі́льного знаме́нника. — Тільки чотири типчики виявились “проти”. Та ми приведемо і їх до спільного знаменника (В. Речмедін).

з одніє́ї гли́ни злі́плений. Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий, такий же.— Не минеш ти цього... Бо й ти з однієї глини зліплена, що й усі (В. Винниченко).

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл. 1. Відразу, тут же і т. ін. (Глоба:) Тиміш .. завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький); Тітка цапнула її (Ольгу) в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура); // Одним ударом. Поганяв лівою (рукою), бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик). з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський). 2. Несподівано, рішуче і т. ін. Тут Федько з одного маху З нього (цапа) стриб і хлів закрив! (С. Олійник); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко); Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети). від одного́ ма́ху. А “Русал

(з) одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони (союзники) підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

з одно́го ті́ста. Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий з кимось—чимось. (Катерина:) Всі ви (хлопці) з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання (О. Корнійчук); Усі світи, мабуть, з одного тіста (М. Рильський).

іти́ в одні́й упря́жці перев. кому. Спільно діяти, докладаючи певних зусиль у досягненні чого-небудь. — Як там не є, а нам іти в одній упряжці, Олексію Гнатовичу (І. Цюпа); Що ж, братенику, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв (схиляв) зятя, щоб той ішов з їм (ним) однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти (хоч одну́) ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, а

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н і т. ін.) кого, рідше що. Оцінювати, характеризувати і т. ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький); — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник). виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков).

на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).

на оди́н арши́н. 1. перев. з дієсл., несхв. За тим самим зразком; однаково. Всі будівлі були збудовані на один аршин (З газети); Сукні пошиті на один аршин — ті ж короткі рукави, тісний ліф і по подолу — густі оборки (З журналу). 2. Дуже схожі між собою; однакові. — Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? — запитує хтось із бійців.— Теж неоднакові! У нас ширша, у них вужча .. Вона буде колись перешиватись? Щоб скрізь на один аршин? — Очевидно, буде (О. Гончар).

на оди́н зуб; на одно́го зу́ба. Дуже мало (про їжу). — Боюся поїсти, бо тоді з голоду загину: се мені лиш на одного зуба (Три золоті сл..).

на оди́н копи́л. 1. зі сл. роби́ти, крої́ти і т. ін. За одним зразком, однаково. В Січі .. курені побудовані всі на один копил (П. Панч). 2. ірон. Однакові між собою. (Конопліцький:) Оченята ніби хотять повистрибувати — всі вони (дівчата) на один копил (О. Коломієць).

на оди́н кшталт, перев. з дієсл. За тим самим зразком; однаково. Пан розглядає на один кшталт змайстрованих близнят, його темне обличчя веселіє (М. Стельмах).

на оди́н лад. 1. За тим самим зразком, без відмінностей; однаково. Наші літературні редактори .. іноді надмірно захоплюються “причісуванням” мови на один лад (М. Рильський). в оди́н лад. — Та ви вже хоч дражніть в один лад,— звернувся до них (дівчат) возій (С. Добровольський). 2. Дуже схожі між собою; подібні, однакові. Уздовж вулиці вишикувались хати, усі на один лад були (З газети).

на оди́н мані́р. 1. перев. з дієсл. За тим самим зразком; однаково. Формений одяг шили на один манір (З журналу). 2. Дуже схожі між собою; однакові. Будинки світлі, багатоповерхові, хоча всі, як близнюки, на один манір (О. Гончар).

на одне́ лице́. Такі, що майже нічим не відрізняються; дуже схожі, однакові. Поміж істинними поетами не існує різниць вікових і рангових, існує лише одвічна різниця між поетами хорошими й різними, і між віршарями сірими й на одне лице (З газети).

на одні́й но́ті. Одноманітно, монотонно. Вранці мрячило й тоскно гудів над головою телефонний дріт на одній ноті (А. Головко).

на одно́му по́дихові (по́диху). Легко, швидко, без труднощів. Не така вже й близька відстань од Семенютиного подвір’я до Змієвого валу, але Масюта здолав її, як мовиться, на одному подихові (І. Головченко і О. Мусієнко); Повість захоплює гострим сюжетом, барвистістю одмін (частин дії), вона читається на одному подиху (З газети).

на (одну́ (єди́ну, яку́сь)) хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко).

на одну́ поню́шку чого, рідко кого, жарт. Небагато, трохи або зовсім мало. Ніколи не тужив за втраченим добром Ганжа. Може, тому, що й добра завжди було в нього на одну, як-то кажуть, понюшку (А. Дімаров); За солдатів ручався Хоменко, як за себе, що не підуть вони проти своїх. А самих козаків на всі села й по п’ятеро не хватить. “На одну понюшку!” — сміявся Хоменко (А. Головко).

на (по) па́льцях (мо́жна (ле́гко)) перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони (кращі люди) .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

натира́ти (набива́ти) мозо́лі́. Багато й наполегливо працювати. Важко людям обробляти свої городи.. Але треба працювати; може хоч якась картоплина буде. Набивати мозолі до полудня (В. Лисенко). нате́рти не о́дного мозоля́. — Такого таланту, як у Павла, ще не було в нашім роду. Проте нехай він не задається. Йому ще натерти не одного мозоля, доки видряпається на ту свою поетичну гору (Ю. Мушкетик).

на (яку́сь (одну́, невели́ку і т. ін.)) мить, перев. з дієсл. На короткий час; ненадовго. Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть (П. Грабовський); Ось і зупинка — всього лиш на мить (Д. Павличко); На якусь мить Глухов розгубився (І. Рябокляч); На одну мить майнула думка: а може, піти в садок, на вулицю (О. Донченко); (Жирондист:) Я часом тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого (Леся Українка).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) (одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його (нього) нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

не ма́ти (одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)) кле́пки (в голові́), жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

(не оди́н (до́брий)) пуд со́лі з’ї́сти з ким. Довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т. ін. Мораль: раніш, як братися за роман, треба з’їсти з сучасними героями ще не один пуд солі (М. Хвильовий); Йому шкода стало старого узбека, з яким він із’їв уже не один пуд солі (С. Голованівський); Хлопець ходив сам не свій. Цього, може, й не помітив би Багрич, але майор Єфимов спостеріг відразу. Він таки з’їв з цими хлоп’ятами добрий пуд солі (Л. Дмитерко); — Буду наново малювати. А для цього, мабуть, доведеться пожити в селі та з’їсти з людьми пуд солі, та зробити чимало етюдів (І. Цюпа).

не оди́н (і не два (, не два)) кого, чого. Значна кількість кого-, чого-небудь; багато. Старезний самотній прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над Дніпром вже майде без гілля (О. Довженко); Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два (Ю. Мельничук).

ні на (оди́н) крок. 1. Нітрохи, ніскільки, зовсім. Справа поки що не посувалася ні на крок (Л. Дмитерко); Вистояли сталінградці хоробро й мужньо, не похитнувшись, не відступивши ні на крок (І. Цюпа); Тінь від старого лежала білувата і ні на один крок не подавалася ні назад, ні вперед (Панас Мирний). 2. Нікуди. Слуги її ні на крок не відпускають (Григорій Тютюнник); Він ні на крок не відходив од свого визволителя (І. Головченко і О. Мусієнко).

ні одна́ (жива́) душа́. Ніхто. Лановий уже доповів прикажчикові, що з Проценкового двору ні одна душа на панщину не вийшла (Панас Мирний); Густі ліси вкривали гори й яри .. В ті пущі не заходила ніколи ні одна жива душа (І. Нечуй-Левицький).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

но́мер оди́н. Головний, найбільший. Після твого повернення для нас проблемою номер один буде твоє здоров’я (Л. Дмитерко); Протягом багатьох десятиліть “старий світ” з його традиціями розглядався офіційною політикою як ворог номер один. Він заслуговує тільки одного — бути знищеним, бути зруйнованим “до основанья” (Вісник НАН); // Найвизначнійший. Критиком номер один за минулий рік вважаю і І. Дзюбу (З газети).

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт. Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко).

оди́н бік меда́лі. Частина або половина якоїсь справи. Вивчення попиту — тільки один бік медалі. Торгівля намагається також активно формувати його (З газети).

оди́н від о́дного недале́ко відбі́гли (відско́чили, відбі́г і т. ін.), ірон. Невелика різниця між ким-небудь у чомусь; схожі чимсь, однакові. Вони один від одного недалеко відбігли.

оди́н в оди́н; одна в одну. 1. Які чимось схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями, рисами; дуже гарні, показні і т. ін. Як затихло, то новий цар .. звелів нову (гвардію) набирати. Та щоб був один у один: високий, .. показний (Панас Мирний); Зуби в нього (Івана) один в один, як намисто (Ю. Смолич); — Гляньте-но, скільки в’юнів наловили. Та все один в один (М. Стельмах); Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький); — Ось крашанки. Одна в одну. Карбованець за десяток (Григір Тютюнник); — Боже мій! Яке зерно, одне в одне (М. Чабанівський). оди́н у о́дного. І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос (Марко Вовчок). 2. Усі без винятку. Двадцять два зали (в палаці Терещенка) йшли анфіладою — коли б відчинити двері,

оди́н крок від чого до чого. Зовсім мало, щоб перейти межу чого небудь. — Звідки я знаю, що ти в калганівку отрути не підсипав..— Що за розмови, Александр?! — Від безпринципності в політиці до цього — один крок (А. Головко); Ліма, як і все Перу, — місто контрастів. Від неймовірного багатства до неймовірної бідності тут один крок (З журналу).

оди́н на оди́н, з ким і без додатка. Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. Зваживши, що поки він один на один, жахатися нічого, Остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього (М. Коцюбинський); Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З присутніх навмисне ніхто не встряє (А. Головко); // з чим. Сам з чим-небудь. Так піду я в поля неозорі із піснями один на один (А. Малишко).

оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. Багато когось, чогось; дуже тісно, густо. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (З журналу).

оди́н (одне́) з-пе́ред (пе́ред, попере́д) о́дного. Не дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали почуті новини (П. Панч); Люди, що товпилися біля віконця, .. почали пхатися один з-перед одного, і той, що опинився першим, .. прогув: — Мені, батьку, он той шмат (Григір Тютюнник); Ті (люди) сунули з хати, один перед одного, аж штовхаються в дверях (Панас Мирний); Одне поперед одного хотіли (діти) чимось прислужитись офіцерам (О. Гончар). одна́ пе́ред дру́гою. Жаби в очереті одна перед другою поспішались виявити, що й вони дотепні заспівати назустріч золотому сонечкові (С. Черкасенко).

оди́н о́дного ва́рті (ва́ртий). У чомусь схожі, однакові. (Верба:) А я питав Вакуленка, і він її (Ганну) так хвалив… (Ковшик:) А ви коло неї Вакуленка намалюйте, один одного варті (О. Корнійчук).

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл. Велика кількість кого-небудь; багато. о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Переклад С. Масляка).

оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо. Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка).

одна́ (єди́на) плоть. Нерозривне ціле. Мені здається, що ми — одне ціле: одна думка, одна плоть. І вже не лише у неї болить вивихнута нога, а біль і жаль пронизує всього мене (Ю. Збанацький); Його (В. Маяковського) рядки, немов бичі свистючі, Пекли й разили, щоб навік збороть, Проти ворожої ставав він тучі, Бо знав, що Клас і він — єдина плоть (М. Рильський).

одна́ нога́ тут, а дру́га там. Уживається для вираження наказу, прохання або обіцянки дуже швидко сходити, збігати і т. ін. куди-небудь. Кукса незадоволено чмихнув, кинув дідові в спину: — Одна нога тут, а друга там! Ясно?..— Ясно! — гукнув дід за порогом (В. Кучер); До кабінету зайшов вайлуватий парубійко.— Оце! — подав Діденко йому листа.— І щоб одна нога тут, а друга там (А. Головко).

одна́ (ті́льки) тінь залиши́лася (зоста́лася) від кого. Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (С. Чорнобривець); А з Єлени вже тільки тінь зосталася .. Не було пощо (заради чого) жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Г. Хоткевич).

одне́ (одно́) до о́дного. Уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного. Народжуються ж люди: усе одне до одного — і постать типового невдахи, і прізвище — знахідка для гумориста (В. Дрозд); Одно до одного — й журба Хри́стина ширшала, вищала, глибшала… (Панас Мирний).

одни́м ву́хом, зі сл. чу́ти, слу́хати і под. Неуважно, уривками, сприймаючи несерйозно. Він (Леон) хотів би, щоб у шановного пана Завадки було стільки удач у житті, скільки на цьому верстаті відбито святих миколаїв і варвар. Йосиф Завадка слухає цю балаканину тільки одним вухом (Ірина Вільде); // Користуючись нагодою; принагідно, побіжно. — Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш, потягуючи коньяк і прислухаючись одним вухом до розмов (О. Гончар); Крізь людський гамір час від часу проривається бадьорий голос інженера.. Христя ловить одним вухом той голос і все ще намагається розгадати незвичайну загадку: що сталося з дядьком? (М. Ю. Тарновський).

одни́м ду́хом ди́хати. Бути одностайними, однаково настроєними, мати спільні наміри; дотримуватися спільних поглядів, думок і т. ін. — Та й у дворі (панському), ваше благородіє, небезпечно. І там вони (кріпаки) одним духом дишуть. Учора контору обікрадено (Панас Мирний); — Одно у нас товариство, одним дишемо духом (Б. Грінченко).

одни́м (єди́ним) ду́хом. 1. Відразу, без затримки. Він аж задихався, наговоривши стілько (стільки) одним духом (І. Франко); Прибігши додому, він (співробітник газети) зараз же написав одним духом замітку на цілі два газетні стовпчики (В. Самійленко); // зі сл. ви́пити. Не переводячи подиху, залпом. Рішуче й швидко налив собі (Прохор) повну склянку .. і єдиним духом випив до дна (А. Шиян); // Не відпочиваючи. Одним духом махнув Андрон сорок верст путівцем, поспішаючи до рідного села (Леся Україн