ОГЛЯНУТИСЯ

і не огля́нуся (не огле́дишся, не огле́димося і т. ін.). Мине небагато часу, дуже швидко. Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (М. Коцюбинський); — Се добрий тобі десь сон приснився,— каже свекруха.— Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок).

не всти́гнути (не вспі́ти) (і) оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші (учні), яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко). 2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. (Русаловський:) Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

огляда́тися / огля́нутися наза́д. Пригадувати минуле, прожите, оцінюючи його з погляду сучасності. Сей день (роковини) завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад (Леся Українка).