ОВОЛОДІТИ

володі́ти (оволодіва́ти) / оволоді́ти собо́ю. Триматися врівноважено та спокійно; уміти стримуватися. І якщо слова його звучали немовби байдуже, то погляд цей показав їм, що він зовсім не спокійний, що він лише добре володіє собою (Ю. Шовкопляс); Джен ледве помітно здригається, але зразу ж оволодіває собою (В. Собко); — Куди ведеш полоненого? — намагаючись оволодіти собою, але все ще блідий, промовив офіцер (Ю. Бедзик).