ОБУХ

на му́ху з обу́хом, жарт. Затрата великих зусиль на що-небудь незначне, не варте уваги; ціною невиправданих зусиль, затрат; нерозумно. Витрачати значні кошти на сумнівної користі справи — це ж на муху з обухом (З газети).

підставля́ти / підста́вити (свою́) го́лову (під обу́х). Ризикуючи, наражатися на небезпеку. — Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник); — Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко); Опришків цей аргумент .. не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того (вчинку) нікому не хотілося (Г. Хоткевич).

як  (мов, на́че і т. ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого. Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б’є його вчитель по голові (М. Стельмах); Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний).

як віл обу́ха. Покірно, приречено, безнадійно. Геть всі люди подуріли. То було стилем. І так само було стилем нишкнути, втягувати голову в плечі і чекати, як віл обуха, грому з ясного неба на свою голову (І. Багряний); — Що робити? Тікати? Не втечеш. Проситися? Упасти на коліна? Хто на це зважить? Ждати неминучого, як віл обуха? Але ж це каторга або й смерть? (В. Малик). як віл пе́ред обу́хом. (Леон:) Та чого це ти насупився як віл перед обухом? (Марк:) І то правда? Не варт! (Я. Мамонтов).

як (мов, на́че і т. ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т. ін.) по голові́ кого і без додатка. Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. — Приїхав я вчора .. ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер); Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний).

як (мов, на́че і т. ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити, сту́кнути і под. Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний); — Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький); — Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький). на́че (нена́че) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко); — Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах).

як обу́х над голово́ю, перев. зі сл. ви́сіти. Постійна загроза життю, безпеці, спокою і т. ін. — Оті півмільйона, як обух над головою, висять,— каже Чорногуз (М. Руденко).