ОБРОСТИ

оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

оброста́ти / обрости́ пі́р’ям, жарт. Набувати сили, впевненості в собі; мужніти, міцніти і т. ін. Юрко швидко відчув під собою деякий ґрунт, набирав громадської ваги і починав обростати пір’ям (С. Чорнобривець).

обрости́ мо́хом, жарт. Постаріти, зістаритися, ставши байдужим до всього (перев. про неодружених). Арсен Іванович .. порадив, що пора б уже Андрієві й за розум братися і не чекати, коли він обросте .. мохом… (Д. Бедзик).