ОБМІРЯТИ

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський); Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний); Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник). обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник).