Фразеологічний словник української мови
ОБІРУЧ

гребти́ під (до) се́бе (обома́ рука́ми (обіру́ч)) що і без додатка, зневажл. Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. І в чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик); Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд).

обіру́ч не піднести́. Дуже багато, велика кількість чогось. Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок). й не піднесе́ш. — Дурний би я був виступати .. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБІРУЧ


матиме такий вигляд: Що таке ОБІРУЧ