Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НУРЕЦЬ

да́ти нурка́ (нурця́), діал. Різко, раптово пригнутися, сховатися куди-небудь; пірнути. Прошу отця професора! — благав ученик (учень), крутячись на місці, а далі дав нурка й сховався під лавку (І. Франко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НУРЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке НУРЕЦЬ