Фразеологічний словник української мови
НУ
до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього (вчинку) відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. (Копистка:) Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! (Параска:) От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний). 2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла,
ні тпру ні ну, зневажл. Не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо). Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (Василь Поліщук); Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах).
ну його́. Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось. До кошового підбіг запорожець, облитий окропом, з запорошеними очима. — Ну його з такою війною! Поливають гарячими помиями та піском, начебто не козаки ми, а шершні, прости Господи! (О. Довженко).
до бі́сової (лихо́ї, чо́ртової і т. ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й, чо́ртовій і т. ін) ма́тері кого, що і без додатка, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т. ін. з якогось приводу. — О, я знаю, ти од цього (вчинку) відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик); З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр.. присл..); Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко). ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. (Копистка:) Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! (Параска:) От сатана, таки спокусив (М. Куліш); — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний). 2. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла,
ні тпру ні ну, зневажл. Не виходить, не посувається (про справу, роботу тощо). Підтягся дядьків віз Чимало вже вгору, А там: ні тпру, ні ну (Василь Поліщук); Торг завис на дев’яноста карбованцях і далі — ні тпру ні ну (М. Стельмах).
ну його́. Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось. До кошового підбіг запорожець, облитий окропом, з запорошеними очима. — Ну його з такою війною! Поливають гарячими помиями та піском, начебто не козаки ми, а шершні, прости Господи! (О. Довженко).