НОРМА

вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму. Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Григор’єв); // Набувати нормального вигляду, стану. У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (О. Гончар); Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка).