НІЧОГО

від (з) ні́чого роби́ти. Через бездіяльність, маючи вільний час. Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Хоткевич); Перебирали (актори) від нічого робити в пам’яті днів минулих анекдоти, спочатку напівголосно, потім, забувшись, голосніше (О. Полторацький); Од нічого робити швейцарка куняє в просидженому старому кріслі (М. Колесников).

гріх (нема́ чого́, ні́чого і т. ін.) (і) Бо́га гніви́ти. Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. (Матушка-гуменя:) У тебе чоловік недобрий? (Кнуриха:) Гріх Бога гнівити (Панас Мирний); — Тобі, Мар’яно, гріх і Бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко); — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах).

(і) на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого. Хто-небудь зовсім не має чого їсти. Заробітчани довго мовчали. Лук’ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч).

(й) говори́ти ні́чого (нема́ чого́, нема́ що). Без сумніву, безперечно. А то вже дівка, не то, що на усе село, та вряд чи де й близько така була: богобоязлива, .. розумна, і що вже красива, так вже нічого й говорити! (Г. Квітка-Основ’яненко); Ні, нема що говорити, хороший хлопець Артем! (А. Головко).

не ба́чити да́лі свого́ (вла́сного) но́са. Бути обмеженим, мати вузький кругозір, турбуватися лише про себе. Лежить, широко розплющивши очі, Максим, і йому до сліз шкода людей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А ти ж людина, людина! — Бог тебе створив не для того, аби ти далі свого носа не бачив (А. Дімаров); — Вона (Катря), мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер). не ба́чити нічо́го, крім свого́ но́са і живота́. — Ти, Кузьку, не ображайся,— вже м’якше сказав Оксен,— але я тобі скажу так, що крім свого носа і живота, ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник).

не ма́ти душі́. Бути непорядним, недоброзичливим, жорстоким і т. ін. Гей, а хто в кохання грає, Той приносить людям зло, Той душі, мабуть, не має (С. Воскрекасенко). нічо́го не ма́ти за душе́ю. Байдужий чиновник, холодна й пуста істота, яка нічого не має за душею (О. Полторацький).

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

не ма́ти нічо́го про́ти кого, чого і без додатка. Бути згодним з ким-, чим-небудь; не заперечувати чогось. Я не маю і не матиму нічого проти Вашого заміру пустити в люди “Серед степів”.. в збірникові (Панас Мирний); — То ви ж не проти? — Зрозумійте, я не маю нічого проти наших суперсучасних рок-груп, чи то пак “гуртів”. Кожному своє (З газети).

нічо́го (бі́льше) не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) (, як) кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

ні́чого гріха́ таї́ти. Треба признатися, сказати відверто; немає потреби приховувати щось. — Таки нічого гріха таїти — знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру та, як той Юда, узявсь держать і Липці, і другії слободи на московський лад (Г. Квітка-Основ’яненко); Нічого гріха таїти: інколи наші редактори не від того, щоб підстригти майстрів слова на знайомий і звичний їм кшталт (М. Рильський); Нічого гріха таїти, є ще й такі особи, в яких, як писав Довженко, розум з вищою освітою, а серце — з нижчою (З газети).

нічо́го і в ду́мці не ма́ти до кого і без додатка. Добре, нормально ставитися до кого-небудь, не висувати ніяких претензій. Ні до кого нічого і в думці не мати (З газети); // Не виявляти серйозних намирів щодо когось, не збиратися одружуватися з ким-небудь. Ще в Криничках вони якось тяглися одне до одного, хоч нічого, крім жартів, і в думці до неї не мав Данько (О. Гончар).

ні́чого мо́вити. Уживається для вираження незадоволення, обурення, захоплення і т. ін. з приводу чого-небудь; безперечно. — Від самого рання нічого не їв, а тепер чекай на спеці, поки тебе пустять у хату! Нічого мовити — миле життя (М. Коцюбинський).

нічо́го нема́ за душе́ю у кого. Хто-небудь обмежений, негуманний і т. ін. Вона не раз докоряла собі: як могла захопитися легковажним молодиком, у котрого нема абсолютно нічого за душею? (М. Слабошпицький).

нічо́го не ска́жеш. Уживається для підтвердження правдивості, правильності чогось, згоди; безперечно, справді. — А з Данила парубок був хоч куди! Високий, ставний, тонкий в талії та широкий в плечах; ніс мав крутий, а погляд — нічого не скажеш — орлиний! (Ю. Смолич); Таки славну дівчину викохала Гордієнчиха, нічого не скажеш (М. Стельмах); Вдома .. після відставки сидіти (Курінний) не захотів, .. сам попросився в майстерню: я, каже, люблю токарювати… І таки любить, нічого не скажеш (О. Гончар).

нічо́го поді́бного. Уживається для вираження незгоди з ким-, чим-небудь або заперечення чогось. — Чи думаєш, що я справді такий уже відсталий, отак загруз у пережитках? Нічого подібного (А. Головко).

ні́чого роби́ти. Треба примиритися з тим, що є. Прибіг знов прикажчик. — Ставайте на косовицю за плату! — Не хочемо за гроші. З копи давай!.. Нічого німцям робити, прийшлося віддати з копи (Панас Мирний); Купці підводять Січкариху до дверей, вона мац рукою до клямки, а кругом ворушиться одна вовна, ворушиться, сопе і регоче. Перелякалася баба, та нічого робити (М. Стельмах). нема́ що роби́ти. Прикро мені дуже, що прийдеться нидіти по тих клініках,— се варто пекла! — але вже нема що робити (Леся Українка).

ні́чого сказа́ти, перев. у знач. вставн. словоспол. 1. Уживається для вираження осуду, обурення, незадоволення з приводу чого-небудь. — Ну, нічого сказати, панотче! — каже Череваниха Шрамові. — Швиденько ви добуваєте із своїм сином за́мки! (П. Куліш); (Храпко:) Та отакому вас навчають? Гарному — нічого сказати... (Панас Мирний). 2. Уживається для підтвердження правдивості, правильності чогось, згоди з чим-небудь; безперечно, справді. (Запорожець:) Оце то так! вчистив (кобзар), нічого сказати: і до ладу, і правда. Добре, далебі, добре! (Т. Шевченко); Гарна “фата” (дівчина), нічого сказати! (М. Коцюбинський).

нічо́го собі́. 1. Непоганий, пристойний, досить добрий; такий як треба. Тітка, ласкаво дивлячись на неї (молодичку), сказала: — Нічого собі, дорідна ягода… (Є. Гуцало). 2. з дієсл. Непогано, пристойно, досить добре. Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала (Леся Українка); — Я хоч і знаю, що мій Хаїм учиться… нічого собі, а все ж просто серце в мене упало при ваших словах (Г. Хоткевич).

пра́вди ні́чого (ні́де) хова́ти / схова́ти. Дійсно, справді, звичайно. Та й правди нічого ховать, Нігде (ніде) нема Марусі рівні (Є. Гребінка); Батько завсігди (завжди) казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).