НІЧИМ

ні́чим (нема́ чим) кри́ти. Нема чого сказати у відповідь; немає аргументів. Шум знявся в залі, почулися вигуки: ..— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (А. Головко); Розмова пішла так, що Чумакові нічим було крити (В. Речмедін); Павло Михайлович нахилився до Заруби, щось йому шепнув, але той глухо сказав: — Правда. І нема чим крить... (В. Кучер).

ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти. Немає чого їсти. — Обріс ними (боргами), ну як ото, повірите, синій камінь мохом .. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, ізнов нічим ока запорошити. Ні в мішку, ні в горшку (М. Олійник).