НЕХАЙ

бода́й (неха́й, хай і т. ін.) моро́ка кому, лайл. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу чого-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — А бабка бурчить, викладаючи факти: — Все пишуть і пишуть, бодай їм морока, А ти по конторах літай, як сорока! (С. Олійник).

бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр.. присл..); — А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові защадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало).

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник).

неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).

неха́й (хай) бу́де гре́чка, жарт. Уживається для вираження згоди; гаразд, добре. Нехай буде гречка, аби не суперечка (М. Номис); Він не став заперечувати… Нехай буде гречка, виконає завдання (З газети); — Тільки не треба про смерть.— Хай буде гречка! Не будемо про смерть (П. Автомонов).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) повила́зять о́чі кому, лайл., перев. жарт. Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, недоброго побажання комусь. Нехай вашим ворогам очі повилазять, а наші рачки лазять (Укр.. присл..). нех повила́зять о́чі, діал. І Дмитро чує, як старий з серцем шепоче: — Сіль та печина з поганими очима. Хто уроче — нех йому повилазять очі (М. Стельмах).

хай (неха́й) би грець узя́в (забра́в, поби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення (перев. удаваного) ким-, чим-небудь, нехтування кимсь, чимсь, бажання позбутися когось, чогось. — Ні, Шуро, поїду. Господарство ж, хай би його грець забрав. Та й Андрійко сам гасатиме по вулицях… (О. Копиленко). грець би взяв. (Ярина:) Один він в неї, грець би його взяв. Однісінький… (О. Підсуха). грець побива́й (поби́й). Грець тебе побивай (Сл. Б. Грінченка); — Ну й погода, грець її побий (З газети).

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. (Чоловік 1:) Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї (управителя) поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її (гадюку)?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) (ясни́м вогне́м (по́лум’ям)) гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув (Карпець) скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл),
(хай (неха́й)) земля́ (бу́де) пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ (бу́де) пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..). 2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

хай (неха́й) (йому́) грець кому, з ким—чим і без додатка, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник); — Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька); Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд); — Хай йому грець,— казав (тато),— так храмувати (В. Большак); А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода). —..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян); Хай грець тому, хто чинить зло (З журналу). хай би грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? — .. Штурмівщина і тут, хай би їй грець! (О. Гончар).

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй (дорозі) абищо (П. Дорошко).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання (в двері). А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); — Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм (бикам)... чорт,— каже (Андрій).— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ цур. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Ох… як ти мене злякав, хай йому цур!..— переводячи дух, .. обізвалася вона до Грицька (Панас Мирний); Ся благодать (тепло) почалася тільки з вчорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось (Леся Українка).

хай (неха́й) леге́нько гикне́ться кому. Уживається для вираження добрих побажань особі, яка не є присутньою. — Ой лихо мені було потім, три дні баба моя Маланка, хай їй легенько гикнеться,— не визнавала мене і до хати не пускала (Я. Баш).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

хай (неха́й) поб’є́ моро́ка кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, недоброго побажання комусь. Хай поб’є морока тих, хто чинить зло (З усн. мови). поби́ла б моро́ка. Побила б їх морока! (Укр.. присл..).

хай (неха́й) хоч грім з не́ба. За будь-яких обставин; обов’язково, неодмінно. — Сподіваюсь, до ранку .. прапор буде піднято на валу! — Піднімемо, .. хай хоч грім з неба, а вал буде наш! (О. Гончар).