НЕСПОВНА

неспо́вна́ ро́зуму. Розумово обмежений, ненормальний і т. ін.; дурнуватий. — Нічого не можу збагнути, ти або хворий, або несповна розуму, або просто граєш чергову комедію,— вже гнівалась Ганка (В. Собко); Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик); — Еге, згадають!.. — неусмішлива Григорівна пробує всміхнутися. — Скажуть: От баба, несповна розуму, задурно хату віддала” (С. Журахович).