НЕЖИВИЙ

як (мов, нена́че і т. ін.) неживи́й. 1. зі сл. ходи́ти, йти і под. Дуже повільно, мляво без жвавості, без бадьорості. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе (ходить) як нежива робе (робить) діло, мов сонна (І. Нечуй-Левицький). 2. Позбавлений життєвої енергії, бадьорості, дуже слабкий фізично. Прийшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова (Укр.. присл..); І де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? Сама ж (жінка) неначе нежива На плечі пада… Напоїла, І нагодувала, І спать його, веселого, В коморі поклала!.. (Т. Шевченко). 3. Нерухомо, без зміни положення. А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов); // Нерухомий, блідий і т. ін. Я теж плакав, особливо коли труну опускали в яму, а мати спочатку щось кричала й ридала, а потім зробилась як нежива,