НЕБО

(аж (і)) не́бу (рідко не́бові) (бу́де (ста́не)) жа́рко. Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко); Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний); Захар же, навпаки, зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко); — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко).

ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Але ж він (твір), певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об’явитись (Леся Українка); Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде). 2. Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. За літо в боях корпуси його (Врангеля) було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар). 3. Залишатися нерозв’язаним, нез’ясованим, нездійсненим. — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі
дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський); Всяк думав, що зробила ця безздоровна .. дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний). душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав (Маланці) панич Льольо два злоти, та один бабі Мар’яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський). до́бра душа́ відлеті́ла в не́бо. Почувши близьку смерть, (Балабан) тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю .. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко). душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту

живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька). 2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу (лікаря), — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).

зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.). Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло); — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський); Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко). зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко).

іти́ / піти́ на не́бо. Умирати. (Семпроній:) Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти... (Леся Українка).

лі́зти до не́ба. Звертатися з проханням до Бога; молитися. В нудьзі притьмом не лізь до неба! Людей питай, свій розум май! (П. Гулак-Артемовський); До неба ліземо в задумі (М. Хвильовий).

ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт. Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. — Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк). не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна.— Я подолав десятки тисяч миль в розбурханих морях і океанах (Д. Луценко).

ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с), жарт. Те, що легко дістається; щось бажане, приємне і т. ін. — Не дивуйтеся, що вони вам так дякують. Ваше щире подаяння для них як манна небесна (В. Канівець); Успіхи передовиків — не манна небесна, вони з надхмарних висот не падають (З газети); — А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик); — То ви .. розбагатіти надумали?.. Чекаєте манни з неба? — поспитав оторопілий Тиміш Пірнач. — Ждете, коли звалиться просто на голову (Є. Гуцало); Манни з небес не буде, багатство товарів треба створювати самим (З газети).

на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчува́ти себе́ і т. ін. Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення. Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька (батько) був на сьомому небі (М. Зарудний); Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко); По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін).

не́бо в кліти́нку кому, ірон. Хто-небудь перебуває в ув’язненні, в тюрмі. Дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд).

не́бо копти́ти, зневажл. Жити без певної мети, без користі для людей, для суспільства. Без діла жить — тільки небо коптить (Укр.. присл..); — Князь Куракін, думаєте, чого кулю собі в лоб пустив?.. вийшов порох увесь, чого йому було небо коптити?! (А. Головко); — Для чого ти сам небо коптиш? — О, це питання складне, над ним я саме роздумую в ці дні (О. Гончар).

не ма́ти коли́ (й) уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети).

па́дати / впа́сти з не́ба, перев. із запереч. Діставатися кому-небудь дуже легко, без зусиль, труднощів і т. ін. Нове не падає з неба в готовому вигляді. Воно завойовує свої права поступово (Л. Дмитерко); Наші перемоги не падали нам з неба, а здобувалися у важкій боротьбі з ворожим оточенням (В. Козаченко); У нас поки що так: хто робить, той і має. З неба не падає нікому (В. Дрозд).

під го́лим не́бом. Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. Посеред табору в одній хвилі виставлено шатри для старшин,— решта війська мала ночувати під голим небом (І. Франко); // Без житла. Родина Зайченків, втративши через німців житло й опинившися цілою великою громадою під голим небом, сподівалася дістати дозвіл правління на хату (Ю. Яновський).

попа́сти па́льцем у не́бо, жарт. Сказати або зробити що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось. (Любов:) От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка); (Усі:) Ха-ха-ха! Попав (Гнат) пальцем в небо! Тю! (М. Старицький); Як дійшла (Катря) до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув (Коваль) і перепинив мову. — Еге ж, якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (А. Головко).

прихили́ти не́ба (со́нце, світ і т. ін.) для кого, кому, зі сл. ра́дий, зда́тний і т. ін. Зробити для когось усе, навіть неможливе. Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння (М. Коцюбинський); (Косяк:) Оленько, кохана моя. Та я радий для тебе сонце прихилити (М. Зарудний); Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика (Є. Гуцало).

про́сто не́ба (на землі́). Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. — Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький); На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Орест); Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (З журналу). про́сто го́лого не́ба. Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич).

ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого. Допомогти комусь звільнитися від ілюзій, тверезо сприйняти навколишню дійсність. Відповів (гуцул) таке, що зразу скинуло мене з .. небес на землю (Г. Хоткевич).

хай (неха́й) хоч грім з не́ба. За будь-яких обставин; обов’язково, неодмінно. — Сподіваюсь, до ранку .. прапор буде піднято на валу! — Піднімемо, .. хай хоч грім з неба, а вал буде наш! (О. Гончар).

хай (хоч) камі́ння з не́ба (па́дає). За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Макар Онисимович (Посмітний) спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня); На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляйполі (О. Гончар).

як зіро́к на не́бі. Дуже багато, велика кількість. — В мене буде дівчат, як зірок на небі; в мене буде хлопців, як макового цвіту на городі (І. Нечуй-Левицький).

як мі́сяць у не́бі, зі сл. оди́н. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім один, самітний. — Ми — це я, один, як місяць у небі (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба. 1. з дієсл. Несподівано, раптово, зненацька і т. ін. Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський); Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало); Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський); — Ми, тату, .. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар); — Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький); Фарбувальники не люблять критики! Ці слова .. прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній). як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір’ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли (поліцаї) (Ю. Збанацький). гро́мом із (се́ред) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба? (Ю. Збанацький); Розкриття тієї змови було .. громом серед ясного неб

як (мов, на́че і т. ін.) грім з (я́сно́го) не́ба впав (уда́рив) над ким—чим і без додатка. Щось несподівано, раптово прозвучало, пролунало, трапилось і т. ін. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка); — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко).

як (мов, на́че і т. ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти, жда́ти і под. Дуже сильно, з нетерпінням, з надією і т. ін. Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець); Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд); На дні (моря) завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як “манни небесної”, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..). на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає (дівчина), наче манни (О. Мисик).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) з не́ба впа́сти (звали́тися). 1. Несподівано, зненацька з’явитися. Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк); (Любов:) Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка); — Звідки ви? Неначе з неба впали... От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький). 2. Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. (Горлов:) Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук). (як (мов, на́чеб і т. ін.)) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на

як (мов, ні́би і т. ін.) не́бо від землі́. 1. зі сл. дале́кий, відда́лений і под. Дуже. Цілі цих партій далекі, як небо від землі (З газети). 2. Дуже велика різниця; цілковита протилежність. — Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ’яненко).

як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову (з я́сно́го не́ба), зі сл. па́дати, упа́сти і под. Зовсім несподівано; раптово. На світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський); Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний); Докійка здивовано глянула на подругу.— Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихо, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський); Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький).