НЕ

(аж (і)) о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т. ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник); Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети); У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли догори (Григорій Тютюнник); Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський). о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб’язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко). 2. Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. — Бувало, ро

(аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький); Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній); Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко); А всі падали зі сміху (Н. Кобринська); Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко); Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня). ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко). полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка).

(аж) не тя́митися від чого. Бути в стані надзвичайного збудження, хвилювання і т. ін.; втрачати витримку, врівноваженість під впливом дуже сильних почуттів. Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Леся Українка); Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (О. Гончар).

(аж) рва́ти (де́рти, ску́бти і т. ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба). Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. А він виковзне, мов в’юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори (власники мандатів) волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич); Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний); Він аж дер на собі волосся (А. Кримський); А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.); Стоїть “Кейс” ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін). ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький).

а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стала упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський). ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами .. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, “Сінника Польського” ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко).

а там хоч (і) не розвидня́йсь! Уживається для вираження повної байдужості до висловленого, здійсненого і т. ін. Його підняли на сміх: — Фальшивомонетчик! В кутузку його. — Ну, як хочете,— образився Кулик, під загальний регіт сходячи з ґанку.— Моє таке: прокукурікав, а там хоч не розвидняйсь! (О. Гончар).

без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок); Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко); Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко); І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч). не лічбо́ю. Дам ті (тобі) злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка).

без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар).

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний); — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний).

без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт. Дуже важко що-небудь зрозуміти. — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький); — Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся… (В. Бабляк).

була́ не була́. Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях (перев. після певного сумніву або вагання). Смагляве лице змигнуло йому назустріч, .. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар).

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

(вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). 2. Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти (З усн. мови). хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало).

в деся́тому колі́ні, перев. зі сл. ро́дич, наща́док і под. Який перебуває в дуже далеких родинних зв’язках. (Гострохвостий:) Для Вас, Єфросино Сидорівно, я готовий познакомитись (познайомитись) з вашими родичами, хоч би й в десятому коліні (І. Нечуй-Левицький). не з деся́того колі́на. — А як розколупають, що ми зовсім не з десятого коліна нащадки? (Григорій Тютюнник).

вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець).

ві́дом не ві́дати чого. Зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось. Мавра перед начальниками стала одрікатися: відом не відає, де Мусій Завірюха... (К. Гордієнко).

вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон. Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький); — Коли з’явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний); Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина,— без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський).

в рот не ві́зьмеш чого. Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу). не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх (яблук) не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах).

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу. Бути роздратованим, у поганому настрої. На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький); (Личак:) Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов). вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся (Федір Іполитович) пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс); — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко). вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський).

го́лими рука́ми не ві́зьмеш кого. 1. Хто-небудь надзвичайно спритний, хитрий, досвідчений. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати, і Лукія — воює! (О. Гончар); // Не просто впоратися з кимсь. — Ні, чуєш, тут ти мене голими руками не візьмеш. Це вже результати, наслідок і наших методів, і системи виховання в цілому. Ми виростили покоління, спроможне взяти і повести справу не гірше від вас (М. Олійник). 2. З ким-небудь важко справитися без особливих зусиль або когось, щось нелегко побороти, перемогти, здолати. Забара знав, що Квашу тепер голими руками не візьмеш. Особливо після того, як він породичався з Андрієнком (П. Рєзніков); — І зажив старий міцно, впевнено, як маленька, проте сильна держава: голими руками не візьмеш (Григір Тютюнник).

голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький).

голови́ (ро́зуму, ума́ і т. ін.) не прикла́сти. Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв’язати, вирішити щось. — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Стельмах); Кривоніс думав і не міг прикласти розуму, де б дістав її (Ярину) Єремія в поході? (П. Панч); — І чого ви полізли до нас, ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки (В. Кучер). ро́зуму (ума́) не приложи́ти. Стояв-стояв пан Уласович довгенько і розуму не приложить, що йому теперечки на світі робити (Г. Квітка-Основ’яненко); (Олекса:) Я ума не приложу, що тут коїлось? (І. Карпенко-Карий).

го́лою руко́ю не бери́ кого. Хто-небудь має владу, багатий, впливовий. — Каже, пішов ваш Олекса вгору: голою рукою не бери .. Там таке...— і дяк нахилився до вуха пана Лелеки й щось шепнув (М. Лазорський).

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи,

горі́шок не по зуба́х. Дуже складна справа, не під силу кому-небудь. Взявся Григорій за них (розрахунки) охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах (З газети).

гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко); — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик); — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Григорій Тютюнник); Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети); До столу .. вийшов Тихін Фіялко. Він щулився .. і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін). гра́ти куме́дію, розм. Хлопець бачив, що дєдя (тато) грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич). не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук). гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачит

гре́блю не га́тять ким, чим, яким. Треба дорожити, цінувати. — Оксана в госпіталь перейшла,— щиро сказав лікар.— Давно пора. Такими, як вона, греблю не гатять (В. Кучер).

дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник). дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко).

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

две́рі не зачиня́ються у кого—чого, чиї, де і без додатка. До когось, кудись постійно приходять відвідувачі. Цілий день тривав суд… Увесь день надвірні двері .. не зачинялись (А. Головко); Відвідувачів багато, двері обкому майже не зачиняються (О. Гончар).

де (вже) і пе́рець не росте́. Дуже далеко, у складні, важкі умови життя. Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі (незнайомі) очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не поверну́тися. Скрізь, усюди. Де не повернеться (козак заможний Клим), вона (доля) усюди з ним (Л. Глібов); Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький); Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра).

де на́ше (ва́ше, його́ і т. ін.) не пропада́ло (не пропада́є). Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т. ін. — Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах); — Сими днями сподіваюся бочку (риби) розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний).

де не взя́тися. Несподівано, раптово з’явитися. Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний); Б’ються (лицарі) день, б’ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились (схилились) перед ним (П. Куліш); Вже Данько з матір’ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар).

де не візьми́сь. 1. Несподівано з’явився. Коли се де не візьмись п’яниця Грицько (Панас Мирний); Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його (пристава) за шию (С. Васильченко). де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар). 2. Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник); Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров).

де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов’їха! (І. Нечуй-Левицький); Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах). 2. кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер).

диви́тися да́лі сво́го но́са. Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т. ін. Себе передусім .. мала (Ольга) на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде). да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше .. свого носа не дивитись! (М. Драгоманов).

ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка. Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш); — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний); Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар).

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя. Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський). діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук).

ді́ло не втекло́ рук чиїх. Хто-небудь причетний до чогось. Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько .. перший сповістив про це Христю й .. присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний).

ді́ло не ста́не за ким—чим. Затримки не буде. — Який же в нас батюшка розумний .. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах); — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник); — За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака).

(до) но́са (й) коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона .. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок).

ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́ чиєї, у кого. Хто-небудь постійно думає про когось—щось. Дума про Нимидору не виходила з його (Миколиної) голови (І. Нечуй-Левицький).

ду́мка не покида́є кого. Хто-небудь постійно думає про щось. Гречкун зрештою погодився, що першопричину (фашизму) треба шукати в галузі соціальних стосунків, одначе й опісля його не покидала думка про гуманітарне убозтво фашистів (Ю. Бедзик).

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого. Хто-небудь помер, загинув. — Я б п’ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк); (Микита:) Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. (Семен (спокійно):) Не хвались! (М. Кропивницький). ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський).

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський); Всяк думав, що зробила ця безздоровна .. дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний). душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав (Маланці) панич Льольо два злоти, та один бабі Мар’яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський). до́бра душа́ відлеті́ла в не́бо. Почувши близьку смерть, (Балабан) тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю .. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко). душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия. Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський); — Спи спокійно, хлопче! — додав він (дяк), трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук). душа́ із лопу́цька. Невже він (Данило) такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах); Маковею,— спокійно вів Роман.— .. Ти .. в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар).

душа́ не прийма́є чого і без додатка. Не хочеться чого-небудь (їсти, пити і т. ін.). Їв би очима, та душа не приймає (Укр.. присл..); (Солдат:) Як надивишся зранку, як знущаються з бідних людей, то повір, що не те що обіду, а навіть махорки не приймає душа (О. Левада).

душа́ (се́рце) не лежи́ть чия (чиє), до кого—чого і без додатка. Хто-небудь не має інтересу, не відчуває прихильності, симпатії і т. ін. до кого-, чого-небудь; хтось або щось не подобається. Не скрию (не приховаю) від Вас,— підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування. Я одповів, що це все дурниця, до якої не лежить .. моя душа (Панас Мирний); — Ініціативний інженер,— похвалив (Сахацького) Колодуб.— Не лежала спочатку моя душа до нього,— в задумі вимовив Степан Гаврилович (Л. Дмитерко); // Хто-небудь не має бажання робити щось через антипатію до когось—чогось або відсутність внутрішнього спонукання. — Ти повинен піти (на заручини), Миколо. — Душа не лежить,— одбивався Микола (В. Кучер). душа́ (се́рце) лежи́ть до кого—чого. Змалечку в Гната душа лежала до машин (С. Чорнобривець); Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (С. Скляренко); — Допомагати можна тому, у

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний); — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось .. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах); — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський); — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко). душа́ на мі́сці. Вся сім’я вмісті (разом) й душа на місці (Укр.. присл..).

душі́ (в собі́) не чу́ти. 1. в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний); Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей); У тридцятому .. подався (Трублаїні) на Землю Франца-Йосифа, а за два роки поїхав з учнями на Нову Землю. Діти за ним душі не чули (Р. Іваничук). 2. Дуже сильно, самовіддано. (Качинська:) Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий); — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер).

душі́ не ста́ло у кого. Хтось дуже злякався. — Чого ж,— каже (Кирило Тур),— ви поторопіли? Батько пошутковав (пошуткував), а в їх уже й душі не стало (П. Куліш).

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка, жарт. Хтось розумний, здібний, кмітливий і т. ін. — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах). не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них (дорослих) теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, .. не було лою під чуприною (М. Стельмах).

жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети).

за день не переві́шаєш кого, чого. Кого-, чого-небудь дуже багато, велика кількість. — Там їх, зальотників, біля неї такого, що за день не перевішаєш (Марко Вовчок).

за ко́мір не ка́пає кому і без додатка. 1. Добре, безтурботно живеться кому-небудь; хто-небудь не має неприємностей, нужди і т. ін. — Найшов, Терешку, з ким радитись! Кухтам і при Дарієвому старостуванні за комір не капало (А. Іщук). 2. Нема чого поспішати комусь із чим-небудь. (Хома (ніби до баронеси):) Пардон, мадама! Можете підождать: за комір не капа (Я. Мамонтов). не ка́пає над ким. Я маю можливість чекати. Наді мною, як говориться, не капає... (Ф. Бурлака).

зако́н не пи́саний кому, для кого. Хто-небудь не рахується з існуючими нормами, правилами поведінки, моралі, нехтує будь-якими зауваженнями. Дурням закон не писаний! (Укр.. присл..); Для багатьох наших технократів закон не писаний. Дивина — усім підприємствам, що забруднюють Десну, заборонено спецкористування з річки, але вони спокійнісінько ігнорують заборону (З газети).

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка. Згодиться в житті, не буде зайвим. — Що знати, те за плечима не носити,— казав старий (батько) (Панас Мирний); — Де ви це слово (бізнес) перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар); — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети). не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис).

за слізьми́ (сльоза́ми) сві́та (сві́ту) (бі́лого) не ба́чити. 1. Нестримно, весь час плакати, ридати. — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький); Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко); Мотря обхопила його (сина) шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний). 2. зі сл. пла́кати, запла́кати і под., а також зі словоспол. так, що. Не стримуючись, довго. Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький).

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти). Бути дотепним і метким у розмові. — А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник); Був .. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник); Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька); Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр.. присл..); Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко); О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович). по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов); // Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний). за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він.. над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до ки

за ши́ю (за спи́ну, за ко́мір і т. ін.) не ллє кому і без додатка. Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т. ін. когось. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко); — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай (грати) знову (С. Васильченко).

зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми. 1. Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Сім’я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі); Усіх людей ділив (Григорій) на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах). кінці́ доку́пи звести́. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести... (Панас Мирний). 2. Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. (Бондар:) У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний); — Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь). кінці́ з кінця́ми позво́дити. Однаково тяжко буде, я вже себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кін

землі́ (доро́ги) не доторка́тися (не дото́ркуватися). 1. зі сл. бі́гти, тіка́ти і под. Дуже легко, швидко. Вітер жене, шумить, вона біжить, не оглядаючись і не доторкаючись землі (Н. Кобринська). 2. зі сл. ходи́ти, іти́ і под. З почуттям власної гідності; гордо, пишаючись. Діла йшли дуже добре. Леон Гаммершляг ходив, землі не дотикаючи з гордості і радості (І. Франко); Буйна радість хвиля за хвилею стала огортати його (Грицька) .. Йшов він і здавалося йому, що дороги він не доторкається (С. Васильченко).

земля́ не прийма́є кого і без додатка. 1. Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. — Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко). 2. Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. А ворогам народу, тим, що обдурюють його в газетах і оббивають пороги німецьких гестапо,— живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись, ... що їх не прийме земля наша (О. Довженко).

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу).

зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.). Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло); — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський); Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко). зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко).

з мі́сця не ру́шити. Перебувати в стані нерухомості, оціпеніння. Очі витріщив (Кажан), з місця не рушить і так жалібно до дячка звернувся: — Що ти наробив, Нечипоре? Було б же зарання сховатись куди-небудь (М. Хвильовий).

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні. Надзвичайно рано, вдосвіта. Схоплювався (Тимко) разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник); Стукне гость (гість) в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..). тре́ті пі́вні не співа́ли, нар.-поет. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів. Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).

зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є). Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. — Вовки в лісі з’явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах); Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий); Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети).

з шкі́рою не відірва́ти (не віді́рвеш) від чого, зі сл. прили́пнути, приста́ти і т. ін. Дуже міцно. І не занадто вже тлустий (управитель) Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (М. Стельмах).

і (рідше ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти. 1. Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би (З усн. мови). 2. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Це й був той третій, .. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський); Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко). 3. Впевнено вести, повести себе, приховуючи що-небудь. Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає (Я. Гримайло); — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко); Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко); // Не відчувати ніяковості, не бентежитися. А він і оком не

і (рідше ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Приговорює (Охрім): “Кабака гарна, терла жінка Ганна!..” Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ’яненко); Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш... (І. Котляревський); Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко); Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович). і у́сом не морга́ти. “Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!..” гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський).

і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка. 1. Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Усі .. замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не пи