НАЧЕ

(аж (на́че, нена́че і т. ін.)) світ (вго́ру) підня́вся кому. У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т. ін. Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів .. постаті козацтва (О. Ільченко); Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ’яненко); — Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок).

відкри́лися / відкрива́ються о́чі кому, на кого—що. Хтось позбувся помилкової думки про кого-, що-небудь, хибного сприймання чогось; стало зрозумілим щось. (Курінний:) Я радився з Рипнюком… (Мирон:) Ви б з людьми більше радились,.. вам би очі відкрились… (М. Зарудний); По-справжньому відкрились Ганні очі на них (бандитів) під час наскоку (О. Гончар); Тепер .. відкривались йому очі, починав бачити і розуміти (І. Франко). на́че о́чі відкри́лися. Шевченко на власні очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів, наче очі йому відкрилися на сувору дійсність (П. Колесник); — Слухай,— мовив я, бо мені раптом наче відкрились очі на те, що я досі бачив (Є. Гуцало). о́чі розкри́лися у кого. Тільки що відправив (молебень Божої Матері), а у мене очі й розкрились. Воно, бачиться, молитва й одоліла дияволову силу (М. Костомаров).

держа́ти (трима́ти) (як (на́че)) на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

(і (аж, на́че)) світ поши́ршав (роз’ясни́вся, попросто́рішав) кому. Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т. ін. Я така вбога і безталанна дівчина, .. а він — Боже! Яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок); — Мені аж світ роз’яснився, як я його (Михайла) побачила! — тягла вона (мати) дальше (О. Кобилянська); (Домаха:) — Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська).

крути́тися як (мов, на́че і т. ін.) бі́лка в ко́лесі. Бути весь час заклопотаним; мати багато роботи, турбот і т. ін. — Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров’я (В. Москалець).

мі́цно зби́тий. Здоровий на вигляд; дебелий, кремезний. Міцно збитий русявий солдат стояв і бив об землю м’ячем (Валер’ян Поліщук); Він (парубок) мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця: плечі широкі, важкі, шия жилава, сам кремезний, міцно збитий, весь як з чавуну (В. Винниченко). на́че зби́тий. — Хіба не сподівалася? — запитала Пріська, зазіхаючи на здорову, наче збиту дівку (Л. Яновська). мі́цно збудо́ваний. Зросту Матвій великого... Постать його потужна, міцно збудована, “яких сьогодні вже немає” (У. Самчук).

на се́рці (на́че) ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

(на́че) ві́жка (вожжи́на) під хвіст попа́ла (потра́пила) кому і без додатка, розм., згруб. Хто-небудь, перебуваючи в яскраво вираженому неврівноваженому стані, бурхливо виявив впертість, шаленість або самодурство і т. ін. — Ти ба, розгаласувалася! Віжка під хвіст попала, чи що? Батька критикувати здумала? Дорости ще треба! (В. Попов); Нащо вже їх директор — і працьовитий, і тямущий, і чесний, а потрапить йому віжка під хвіст — за копійчину торгується (І. Муратов); — Та що скоїлось. Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. І сказати б... так ні, статечний, розумний чоловік, а так наче вожжина йому під хвіст попала (А. Головко).

(на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)) відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

(на́че) посвітлі́шало в голові́ у кого, кому і без додатка. Хто-небудь став краще розуміти, сприймати щось. — Внизу під скелею був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі. І в голові наче посвітлішало (О. Гончар).

похова́ти живце́м (живи́м) кого. 1. Позбавити радощів життя, чогось важливого, необхідного і т. ін.; довести когось до смерті. — Ти чого до мене прийшов? — закричав, багровіючи від люті, Шумейко.— Вчити, як моїм добром розпоряджатись, кому що підписувати? Чи ти хочеш мене живцем поховати? (А. Шиян). на́че похо́вана живце́м. Найважче було те, що не було .. з ким перекинутися звичайнісіньким словом. У Сифара хоч бранки-козачки. А тут лежи, мовчи, наче похована живцем (З. Тулуб). 2. зі сл. себе́. Відмовитися від звичайного способу життя, вести позбавлене радощів життя. Треба в широкий світ, там, може, знов у люди вийду. А ні, то хоч знатиму, що не засниділа я у Ведмежому Куті (от іще назва!), не поховала себе живою (Леся Українка).

си́пати слова́ми (, як (мов, на́че і т. ін.) горо́хом). Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок); Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний); Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький). си́пати, на́че горо́хом. (Горлов (взяв трубку):) Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук).

(як (мов, на́че і т. ін.)) з голо́дного кра́ю. Дуже голодний. Для мене, здається, готувався .. справжній бенкет, так наче я .. приїхав з голодного краю (М. Коцюбинський).

(як (мов, на́че і т. ін.)) з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий. Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч).

як (мов, на́че і т. ін.) крізь зе́млю провали́вся. Раптово, безслідно і т. ін. зник хтось, зникло що-небудь. І зник (чоловік) так само несподівано, як і появився. Я .. все хотів побачити його знову, щоб розпитати добре про тих богатирів, але він як крізь землю провалився (Легенди..); — Люданський тілько що був тут і десь дівся, мов крізь землю провалився (М. Кропивницький); — Авторучка випала, мацав-мацав, наче крізь землю провалилась (В. Дрозд); Кума десь ділась, наче крізь землю провалилась (І. Нечуй-Левицький); Цілий день шукав дід ту ниву, а вона ніби крізь землю провалилася (З журналу). як крізь зе́млю пішли́. — І коней не знайшли? — Ні, як крізь землю пішли всі семеро (А. Головко). на́че крізь зе́млю пропа́ли. Треба вам сказати, що як тільки прокотив возик з писарем, то усі наче крізь землю пропали (Марко Вовчок).

як (мов, на́че і т. ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти, жда́ти і под. Дуже сильно, з нетерпінням, з надією і т. ін. Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець); Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд); На дні (моря) завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як “манни небесної”, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..). на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає (дівчина), наче манни (О. Мисик).

як (мов, на́че і т. ін.) мо́щі. 1. Хтось дуже худий, виснажений і т. ін. на́че живі́ мо́щі. — Підходжу я до цього сухого, як тараня (чоловіка) ,.. ну, наче живі мощі тобі, аж дивитися незручно (М. Стельмах). 2. зі сл. худи́й, сху́днути і т. ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже. Вихудла, як мощі (Ганна Барвінок).

як (мов, на́че і т. ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити, сту́кнути і под. Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний); — Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький); — Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький). на́че (нена́че) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко); — Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип

як (мов, на́че і т. ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти) кого і без додатка. 1. Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т. ін.; приголомшити кого-небудь. — І не подумай (народити)! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч ..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний); Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький). на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв); // Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський). 2. зі сл. прийня́ти, гля́нути і т. ін. Сердито, неприязно, непривітно і т. ін. Ч

як (мов, на́че і т. ін.) хто (ноже́м (серпо́м)) різну́в (різону́в) (по се́рцю) кого. Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний); Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров). на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці. 1. зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети). на́че в па́стку (бі́дна) миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся (найнявся), не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка). 2. зі сл. метуши́тися, крути́тися і т. ін. Безладно, розгублено, панічно і т. ін. Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник); — Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці… (А. Хорунжий); Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський); Шастає, мов миша у пастці (Укр.. присл..).