Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАТУРКУВАТИ

нату́ркувати / нату́ркати го́лову кому. Стомлювати кого-небудь розмовами. — І ти питаєш себе: чого вона хоче?.. І чи довіку думає натуркувати мені голову своїми..: чи тямиш? чи знаєш? (І. Франко); — Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала!.. Йди, йди собі; ми і самі розберемо, що треба робити (Г. Квітка-Основ’яненко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАТУРКУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке НАТУРКУВАТИ